Навіщо у Вербну неділю треба бити один одного вербою?
Вербна неділя. Фото: zn.ua
Єлизавета Фещук
Відповідає секретар Синодальної Літургічної Комісії УПЦ протоієрей Димитрій Гарчук:
– Ні для чого. Це навколоцерковне забобонне дійство, і що б там не говорилося в процесі биття, і який би сенс не вкладався в нього, жодного відношення до свята Входу Господнього до Єрусалиму воно не має.
Господа, що в'їжджає в Єрусалим, жителі міста зустрічали пальмовими гілками. У нашій смузі не ростуть пальми. На час свята розпускаються в основному тільки верби і тому вони були обрані як заміна гілок пальм. Приходячи з гілками до храму цього дня, ми йдемо вітати, зустрічати Господа, який на маленькому ослику в'їжджає до стародавнього міста, прямо на зустріч своїм стражданням і смерті. І все, що нам потрібно в цей день, це гідно зустріти Господа і прикласти всі сили, щоб з натовпу зустрічаючих не потрапити нам у натовп тих, хто кричить «Розіпни Його!» Коли відбувається благословення гілок, ми молимося про те, щоб досягти нам Світлого Христового Воскресіння. Це наше головне завдання, а не самі по собі гілки верби та їхні властивості.
Гілки пальм, верби та інших дерев у контексті свята Входу Господнього до Єрусалиму – символ перемоги над смертю. Свого роду прапори. У тропарі до свята так і співається: «... Темже и мы, яко отроцы победы знамения носяще, Тебе Победителю смерти вопием: осанна в вышних...». Бити один одного прапорами – абсурдно.
Верба – лише символ, що має значення, по суті, тільки на богослужінні. Не треба приписувати їй якісь містичні властивості, щоб не впасти нам у гріх марновірства. І це чудово, що ви сумніваєтеся в таких речах і ставите запитання.
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).