Влада Туреччини вважає християн загрозою нацбезпеці – правозахисники
Чоловік стоїть, закутаний у державний прапор Туреччини, біля Аниткабіра, мавзолею засновника Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка. Фото: Адем Алтан/AFP через Getty Images
13 жовтня 2025 року юрист міжнародної правозахисної організації ADF International Лідія Рідер, виступаючи на Варшавській конференції ОБСЄ з людського виміру, заявила, що влада Туреччини систематично переслідує християн, називаючи їх «загрозою національній безпеці» і використовуючи це як підставу для масових депортацій.
«Називаючи мирних християн загрозою безпеці, Туреччина зловживає законом і порушує свободу віросповідання та переконань», – підкреслила Рідер. Вона нагадала, що в Європейському суді з прав людини розглядається знакова справа «Віст проти Туреччини», яка стане важливим показником стану релігійної свободи в країні.
За даними ADF International, з 2020 року з Туреччини були вислані понад 200 іноземних християнських працівників і членів їхніх сімей – всього близько 350 осіб. Їм присвоєні внутрішні «коди безпеки» N-82 і G-87, які фактично забороняють повторний в'їзд у країну без пред'явлення звинувачень або судових рішень. Тільки за грудень 2024 – січень 2025 року було введено не менше 35 таких кодів.
Правозахисники зазначають, що ці заходи залишили багато протестантських громад без пастирського керівництва і серйозно порушили релігійне життя. Хоча Конституція Туреччини гарантує свободу віросповідання, на практиці влада обмежує діяльність християнських спільнот: історична семінарія Халки залишається закритою, протестантським навчальним закладам відмовляють у реєстрації, а вивчення Біблії заборонено, тоді як ісламська богословська освіта вільно підтримується державою.
«Свобода віросповідання неможлива, якщо віряни живуть під загрозою вигнання за свою віру», – додала юрист. Вона закликала держави-учасниці ОБСЄ вжити конкретних заходів для припинення дискримінації та скасування «кодів безпеки», застосовуваних проти християн.
В ADF International зазначили, що майбутнє рішення у справі «Віст проти Туреччини» стане важливим прецедентом для Європи і покаже, чи готове міжнародне співтовариство реально захищати право людини на свободу віри.
Раніше СПЖ писала про те, що Туреччина другий рік поспіль забороняє літургію в Панагії Сумела.
Читайте також
Ієрарх Константинополя: Сподіваємося на РПЦ, щоб в Україні була одна Церква
Митрополит Халкідонський заявив, що в Константинопольській Церкві сподіваються на добру волю РПЦ для діалогу з української проблеми.
У Вірменії відсторонений єпископ подав позов проти Церкви
Позов забороненого у служінні ієрарха до керівництва Вірменської Церкви став першим подібним випадком у сучасній Вірменії, де Церква відділена від держави.
Міжрелігійна рада Боснії виступила проти створення «Боснійської Церкви»
У Міжрелігійній раді Боснії відкинули спробу сформувати окрему релігійну структуру поза канонічною юрисдикцією Сербської Православної Церкви.
Німеччина направила 63 млн євро міжнародним абортним організаціям – ЗМІ
Незважаючи на офіційні заяви, влада Німеччини у 2022–2025 роках виділяла десятки мільйонів євро організаціям, які просувають аборти за кордоном.
Пашинян заявив, що діяльність Католикоса загрожує безпеці Вірменії
На брифінгу в Єревані глава уряду Вірменії заявив про загрози державі з боку Католикоса.
Думенко: Російські обстріли лише підкреслюють канонічність ПЦУ
Сергій Думенко запевнив, що ПЦУ «протидіє розбрату, шукаючи згоди, миру, єдності».