Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?

Таїнство Вінчання. Фото: azbyka

Церква не вітає повторні шлюби і не вважає їх нормою. Це природно, адже ідеалом християнського сімейного життя завжди був єдиний, нерозривний шлюб – союз, заснований на вірності та любові на все життя. «Що Бог з'єднав, того людина нехай не розлучає» (Мф. 19:6). Тому церковні канони, наприклад, не допускають до священнослужіння тих, хто перебуває у другому шлюбі або одружений на розлученій, і забороняють вступ у новий шлюб після прийняття сану.

Тим не менш, Церква з пастирським милосердям дозволяє мирянам повторний шлюб за наявності певних причин (перелюб одного з подружжя, смерть тощо). Він сприймається не як норма, а як поблажливість до людської немочі – поступка, продиктована любов'ю і співчуттям до людини, чий перший союз розпався. Сам факт допуску такого шлюбу – вже свідчення того, що Церква не відштовхує, а приймає, благословляє і дає можливість створити нову сім'ю у Христі.

Чин вінчання другошлюбних схожий зі звичайним, але в ньому відсутні деякі урочисті моменти (наприклад, не покладаються вінці) і містяться особливі молитви покаянного характеру. Це природно, адже людина не зберегла благодать першого шлюбу, і тепер Церква нагадує їй про серйозність відповідальності – щоб не повторити попередніх помилок і з вдячністю прийняти цей новий дар.

При цьому не варто відчувати себе ущемленим. Це все одно що вважати принизливою сповідь через те, що вона пов'язана з визнанням свого гріха. Навпаки, сенс цього особливого чину – не в покаранні, а в наставленні, очищенні і освяченні нового подружнього життя. Церква, як любляча Мати, дає другий шанс, закликаючи до більшої мудрості, терпіння і відповідальності, щоб новий союз був міцним і благословенним.

Читайте також