Чи може диявол вселитися в штучний інтелект?
Одержимість демонами вимагає вмістилища зі свободною волею. Фото: СПЖ
Чи може штучний інтелект (ШІ) стати знаряддям диявола? Це питання сьогодні виникає у багатьох, особливо у зв'язку з випадками, коли ШІ давав небезпечні поради – наприклад, підтримував людину в думках про самогубство або радив дітям завдавати шкоди собі та іншим (як у недавньому судовому позові проти сервісу Character.AI). Чим далі розвивається технологія, тим більше звучить побоювань щодо майбутнього людства.
ШІ: інструмент, а не особистість
Штучний інтелект, безсумнівно, дедалі більше впливатиме на наше життя. Головним негативним наслідком може стати масове безробіття. Також ШІ посилить мілітаризацію армій. Набуватиме сили і те, що можна назвати «бездуховною красою»: ШІ буде створювати відеокліпи, фільми, писати книги, малювати картини. Цей культурний шар буде ефектнішим за творіння рук людських, але в ньому не буде душі. Економіка, політика, військова промисловість – всі ці сфери зазнають сильних змін.
Але що стосується віри?
Тут важливо пам'ятати: ШІ – це лише інструмент, технологія.
Така ж, як атомна енергія або інтернет. Наслідки його використання залежать від людей, які його створюють і застосовують. ШІ не володіє мораллю, душею і, найголовніше, вільним вибором у людському сенсі. Тому він не може бути добрим або злим сам собою. Але він може стати потужним знаряддям у руках добрих або злих сил.
Те, що сьогодні з'являються люди, які ліплять з ШІ ідола і бачать у ньому силу, альтернативну Божественній (рухи на кшталт Way of the Future), зовсім не означає, що ШІ володіє особистісними характеристиками. Він імітує людську поведінку, але не розуміє її глибинного сенсу. Відповіді ШІ базуються на статистичних закономірностях, виявлених при обробці величезних масивів даних. У нього немає свого світогляду, цілей або переживань.
Свідомість – це перш за все здатність відчувати. У ШІ цього немає.
Припущення про те, що можливо створити ШІ, який набуде свідомості, позбавлені підстав. Для цього потрібно бути живою істотою. Те, що не є особистістю, не може бути добрим або злим, оскільки не має свободи морального вибору.
Однак ШІ володітиме величезною потужністю, яку легко використовувати на зло. Наприклад, сьогодні ЗМІ масово сіють брехню і ненависть, використовуючи алгоритми соцмереж. Але ми ж не говоримо про демонічну сутність самих ЗМІ. Так і ШІ може бути використаний для створення і поширення контенту, що розкладає душу, для створення ілюзії духовності, для насадження зла і розпусти. Але сам по собі ШІ – це не творіння Боже, а продукт людського розуму.
Чи може диявол вселитися в ШІ?
Головне питання: чи може диявол вселитися в ШІ? Чи може ШІ стати оболонкою демонічних сил? Прямої відповіді немає, але є думка.
Приклади заохочення до самогубства або насильства з боку ШІ – це не дія демонів. Це приклади серйозних етичних збоїв і ризиків технології. Вони пояснюються не «злою волею» ШІ, а його фундаментальними обмеженнями:
- Статистична природа: ШІ генерує відповіді на основі ймовірностей. Якщо в навчальних даних були тексти про насильство або суїцид, ШІ може імітувати ці теми, не розуміючи їхньої шкоди.
- Відсутність моралі та емпатії: У ШІ немає внутрішнього морального компаса. Обмеження на «шкідливий контент» накладаються розробниками зовні і часто неефективні.
Чи може диявол вселитися в ШІ? ШІ – це не жива істота, а складний програмний код на фізичному обладнанні. У нього немає душі, волі або самосвідомості, які могли б стати об'єктом «одержимості». Одержимість демонами вимагає вмістилища зі свободою волі. У ШІ цього немає.
У релігійному сенсі ШІ може розглядатися радше як потенційний ідол (об'єкт обожнювання) або інструмент для зла (як зброя), ніж як істота, здатна до одержимості.
Демони не можуть вселитися в програму. Однак якщо ШІ коли-небудь набуде істинної самосвідомості (що вкрай малоймовірно і є предметом суперечок), це питання набуде іншого виміру. Але самосвідомістю, на нашу думку, може володіти тільки носій духу, а не штучно створений об'єкт.
Читайте також
Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки
Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.
Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті
Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.
Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби
Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.
Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ
Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.
Бюрократія пекла: Чому «Листи Баламута» – це дзеркало сучасності
Диявол носить костюм-трійку і працює в офісі. Розбираємо книгу Клайва Льюїса, написану під бомбардуваннями Лондона, і розуміємо: війна та сама, тільки ворог став непомітнішим.
Втеча еліти: Як православні єпископи втекли до Риму від власного народу
Луцьк, 1590 рік. Історія про те, як страх перед «нахабними мирянами» виявився сильнішим за страх Божий.