Удар ногою в живіт від «священника» ПЦУ – це і є «братня любов»?
Починаючи з Томоса, і особливо зараз ми чуємо від Сергія Думенка пафосні фрази про «об'єднання в дусі любові». Насправді все навпаки.
У Фастові на Вознесіння біля Покровського храму УПЦ кілька «священників» Думенка очолили очевидне бандитське захоплення. Напередодні вони влаштували «збори» невідомих людей, які «вирішили» перевести громаду до ПЦУ.
У сам день захоплення вони прикривали своїми тілесами людину з болгаркою, а один із них вдарив у живіт настоятеля Покровського храму, о. Анатолія. У тхеквондо цей фронтальний удар називається «ап чагі». Очевидно, прийом був виконаний професійно, оскільки літній священник упав і йому знадобилася допомога лікарів.
Ми знаємо безліч випадків, коли парафіян та священників УПЦ били «віряни» структури Думенка. Але удар ногою від «священника» – це щось нове у «вченні любові» від ПЦУ. У справжній Церкві після цього має бути заборона служіння. Чи віримо ми у таке? Питання риторичне.
27 травня Собор УПЦ назвав умови для діалогу із ПЦУ. Першою з них була вимога припинити захоплення. Якщо реакції Думенка на свавілля у Фастові не буде, то удар «ап чагі» в живіт священникові можна розцінювати як офіційну відповідь.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.