У Римі представили книгу про «папство» Константинополя й український розкол

Патріарх Варфоломій із Зеленським. Фото: пресслужба Константинопольського Патріархату

24 жовтня 2025 року в Римі відбулася презентація колективної праці «Православна еклезіологія і розкол в Україні», виданої видавництвом Theosis, пише СПЖ у Греції. Авторами книги стали доктор Василь Тулумціс, афонський монах отець Паїсій Кареот, отець Єпіфаній Капсаліотіс і доктор Георгій Караліс.

Автори проводять несподівану паралель між зростанням влади Константинопольського Патріарха і становищем римського папи в католицизмі. Вони стверджують, що Вселенський Патріарх привласнив собі ті ж права, що і папа римський.

Автори вказують, що в РКЦ єпископ Рима має пряму юрисдикцію над усіма помісними і приватними церквами і може безпосередньо втручатися в будь-яку єпархію. Він не вважається primus inter pares («першим серед рівних»), оскільки Перший Ватиканський Собор визнав його непогрішність у ex cathedra рішеннях і всесвітню юрисдикцію.

У православній традиції, навпаки, єпископи мають рівну владу і мають збиратися на помісний або вселенський Собор для прийняття рішень про віру або канони. Primus inter pares – патріарх, архієпископ або митрополит, який є першим на Соборі, – підпорядковується Собору і має звітувати перед ним, хоча скликає його і головує на ньому. Предстоятель не може перешкоджати автономії інших єпископів і не може втручатися в їхні єпархії, оскільки не має всесвітньої юрисдикції.

«Однак останнім часом все змінилося, – йдеться в описі книги. – Вселенський Патріарх Константинополя привласнив собі ті ж права, що і папа, і primus inter pares став primus sine paribus ("першим без рівних"): він має всесвітню юрисдикцію. Розкол в Україні продемонстрував скасування православної традиції, тобто перехід від соборної еклезіології рівних єпископів до першості без рівних».

Автори зазначають, що VII Вселенський Собор (787 р.), як і попередні шість, узагальнив і підтвердив попередню соборну і канонічну традицію Церкви, ставши твердою і ясною точкою відліку для способу прийому єретиків і розкольників. «Хоча цей Собор використовувався Константинопольським Патріархатом як еклезіологічна модель для визнання розкольників і невизначених українців, очевидно, що жоден еклезіологічний принцип не був дотриманий, в результаті чого це не призвело до вирішення розколу, а лише до привласнення титулу "канонічної Церкви", – підкреслюється в книзі. – Отже, цей підхід не має жодного відношення до методу і духу VII Вселенського Собору».

Перехід до «першості без рівних» вписується, на думку авторів, у загальний дух приниження і маргіналізації святоотцівської традиції. Вона у формі гібридної теології використовується церковними інститутами виключно для служіння «політичній коректності» і досягнення згоди зі світськими властями. Книга містить богословський аналіз сучасних еклезіологічних процесів у Православ'ї і їх наслідків для церковної єдності.

Презентація книги в Римі стала важливою подією в православному богословському дискурсі, демонструючи міжнародний резонанс українського церковного питання. Раніше Патріарх Варфоломій неодноразово захищав надання Томосу ПЦУ, посилаючись в тому числі на екологічні і геополітичні аргументи.

Раніше СПЖ писала, що Патріарх Варфоломій аргументував Томос ПЦУ екологічними питаннями.

Читайте також