Як перетворити державну службу на посміховисько

Глава СБУ Василь Малюк. Фото: ТСН

10 листопада, коли медіапростір України вибухнула скандальною новиною про обшуки НАБУ та виявлене масштабне розкрадання в енергетичній сфері, в СБУ опублікували текст про кримінальні справи проти духовенства УПЦ.

Цей документ неможливо читати без сліз. Чому ми використовуємо такий вираз? Та тому що рівень професіоналізму та правдоподібності заяви шановного відомства вкрай сумнівний.

1. У СБУ стверджують, що справи відкрито проти 27 архієреїв УПЦ (чверть єпископату). Що нібито ці ієрархи «виконували завдання російських спецслужб з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні». Нам не наводять ні імен, ні доказів. Але далі – більше.

«Для цього архієреї використовували релігійні громади, де вербували вірян в агентурний апарат Росії, виправдовували військові злочини рашистів і закликали до захоплення нашої держави», – сказано в тексті.

Наразі відомо, що за ґратами знаходиться лише один архієрей УПЦ – митрополит Арсеній. Ще над трьома ієрархами йдуть суди: митрополитами Феодосієм, Павлом і Лонгіном. Абсолютно точно відомо, що вони нікого не вербували і тим більше не закликали до захоплення держави. Які злочини вчиняли решта 23 ієрархи – загадка. Тож ці слова викликають як мінімум здивування.

2. У СБУ заявляють, що Митрополит Онуфрій нібито «свідомо протидіяв здобуттю канонічної незалежності української церкви від московської патріархії», а також «фактично продовжує підтримувати політику РПЦ та її керівництва».

Усі об'єктивні факти говорять, що ці слова – стовідсоткова брехня. Митрополит Онуфрій був фактичним ініціатором скликання Собору УПЦ у Феофанії, на якому ухвалені всім відомі рішення. Навіть якби Блаженніший цього не зробив... «Канонічна незалежність» – це виключно внутрішньоцерковне питання, яке ніяк не повинно цікавити СБУ. Це те ж саме, якби силовики вимагали від хірургів практикувати виключно неінвазивні, а не внутрішньопорожнинні процедури, а від футбольних тренерів – використовувати схему з трьома, а не двома форвардами.

3. Особливо вражають заяви на кшталт того, що в УПЦ «причетні до розбещення неповнолітніх і поширення дитячої порнографії». Не знаємо, чи потрібно тут щось коментувати. Якщо і був якийсь нещасний клірик з такими проблемами (в чому ми в загальному контексті звинувачень маємо право сумніватися), то навряд чи доречно проєктувати це на всю УПЦ.

Висновки
На жаль, дуже шанована Служба безпеки України, яка стільки зробила для країни, сьогодні перетворилася на частину пропагандистської машини з очорнення Церкви. Обвинувальні формулювання на адресу духовенства УПЦ не витримують жодної критики і можуть викликати лише усмішку і здивування. Якби ситуація не була настільки сумною, нинішню діяльність СБУ щодо УПЦ можна було б охарактеризувати лише одним словом – посміховисько.

Читайте також