Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Людина відповідальна за Боже творіння. Фото: СПЖ
Церква розглядає турботу про природу як глибоке духовно-моральне зобов'язання людини. Природа є творінням Божим, даним людині для управління та перетворення. Людина, за вченням Біблії, не є всемогутнім господарем Землі; її «владарювання», про яке йдеться в Бутті, розуміється як відповідальність, а не як право руйнувати або безконтрольно використовувати природні ресурси.
Православні богослови і навіть сучасні церковні собори відзначають, що екологічні проблеми тісно пов'язані з духовною кризою людини. Егоїзм і культура споживання призводять до руйнування природи, а тому одних технічних або економічних заходів буде недостатньо. Потрібна внутрішня мотивація і виховання себе в прагненні до перетворення душі та виховання свідомого ставлення до світу, а екологічні дії без морального і духовного підґрунтя позбавлені сенсу.
Православний підхід до проблеми екології унікальний тим, що об'єднує етику, духовність і практичну діяльність. Церква завжди підкреслювала, що турбота про навколишній світ – не тільки відповідальність перед природою, але й перед суспільством, власною совістю і Богом. Тому для нас православна екологія – це не просто дотримання правил раціонального споживання або турбота про збереження природи, але природне продовження християнського життя – вираження любові до Бога, Його творіння і ближнього.
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).