Коли геї виганяють із храмів людей із хрестом
Під час ЛГБТ-служби у католицькому храмі (!) туди спробували проникнути (і були вигнані) люди з великим хрестом та листівками християнського змісту. На хресті був напис: «Немає місяцю гордості». Вони намагалися розповісти присутнім, що ідеологія ЛГБТ не має із Церквою нічого спільного. Але показовою є реакція на це суспільства.
У всіх швейцарських ЗМІ ці люди названі гомофобами та злочинцями, а 130-кілограмовий гей, який їх виштовхав із церкви, зображується героєм. Крім того, було викликано поліцію, яка охороняла «вірян» до кінця «квірслужби». А провели її в рамках ЛГБТ-свят, що пройшли у Цюриху на вихідних за участю 40 000 осіб. «Віряни» повісили у стародавньому храмі різнокольорові полотнища, що утворили разом величезний ЛГБТ-прапор.
Священне Писання однозначно засуджує гомосексуалізм і чітко каже – такі люди Царства Божого не успадкують. І нехай вони навіть обвішують своїми прапорами храм із усіх боків, це нічого не змінить. Тому, якщо подивитися на ситуацію з боку Цюриха, то вона однозначна – антихристияни вигнали із храму християн, причому за повної підтримки суспільства.
Чому ми про це пишемо? У нас таких проблем немає? Ні. Але це поки що. Ми ратифікували Стамбульську конвенцію. Нам життєво необхідна допомога Європи і заради неї ми готові на будь-що. І чомусь здається, що якщо не чинити опір, то наступних «ЛГБТ-кроків» чекати недовго.
Читайте також
Нерви Єленського: чому ДЕСС атакує адвокатів УПЦ
Нинішні суди за позовом ДЕСС проти Київської Митрополії проходять зовсім не так, як хотілося б Єленському.
Десятиліття Всеукраїнського хресного ходу
Сьогодні ми дивимося на ці кадри зі змішаним почуттям: Лавру відібрали, хресні ходи фактично заборонені, Церкву переслідують.
Адвокат диявола
Дивлячись на риторику Шевчука та його колег із ВРЦіРО, важко не згадати знаменитий фільм з Аль Пачіно та Кіану Рівзом – той самий, де герой Рівза служив адвокатом у диявола.
Влада «відкрила» Дальні печери: що вони не роблять – не йдуть справи
Влада з ПЦУ силкуються, щоб показати, ніби все у них «по-церковному», не гірше, ніж у «московських попів». Але в підсумку все одно виходить пародія з більшовицьким душком.