Чому слова Думенка про спочилого предстоятеля – огидна брехня
Думенко говорить неправду, нібито митрополит Володимир (Сабодан) підтримував об'єднання з розкольниками. Фото: СПЖ
Глава ПЦУ Сергій Думенко, виступаючи з амвона драбинківського Преображенського собору в Києві, видав нову порцію брехні про спочилого предстоятеля УПЦ митрополита Володимира (Сабодана).
За словами Думенка, митрополит мало не благословив процес об'єднання УПЦ з членами УПЦ КП та УАПЦ (з яких у 2018 році була створена ПЦУ).
«І хоча тілом спочилий Блаженніший митрополит Володимир не дожив до тієї хвилини, коли розпочатий з його благословення процес діалогу приніс свої добрі плоди, владика виховав і наставив тих, хто в належний час вірно виконав покликання», – заявив Думенко. Перед цим він згадав, що «церковний розкол, який, наче кровоточива рана, багато десятиліть не знаходив свого зцілення, <...> отримав зцілення на Об'єднавчому соборі».
Але чи дійсно спочилий митрополит вважав, що зцілення «кровоточивої рани» – це просто прийти на «об'єднавчий собор» з людьми без сану і з'єднатися з ними в одну структуру?
Ось що він писав про таку перспективу:
«Про яке об'єднання може йти мова? Не можна отримати однорідної маси з олії та води. <...> З точки зору світового Православ'я, так звана УПЦ КП (зараз це ПЦУ. – Ред.) не є помісною і канонічною, та й Церквою взагалі».
Це не означає, що спочилий предстоятель УПЦ відсікав можливість контактів з такими людьми, ні. Але він абсолютно чітко прописав процедуру того самого «зцілення», про яке говорить зараз Думенко: «Об'єднання Церков може відбутися тільки через покаяння розкольників, повернення в лоно Матері Церкви, і в подальшому, спільне обговорення належного єдиної Української Церкви канонічного статусу».
Більше того, митрополит Володимир ще у 2008 році передбачив результати «об'єднавчого собору», який пройшов 10 років потому. У листі патріарху Варфоломію він попереджав: «Останнім часом в українських ЗМІ обговорюється сценарій вирішення українського церковного питання шляхом створення в Україні кількох паралельних православних юрисдикцій. Відповідально заявляємо, що такий спосіб вирішення проблеми є неприйнятним, оскільки:
• суперечить канонічному принципу «одне місто – один єпископ»;
• посилить негативні тенденції, що ведуть до поляризації українського суспільства;
• може призвести до відновлення жорсткого протистояння у боротьбі за храми і церковне майно;
• ослабить місіонерський потенціал Православ'я в Україні на тлі активності нових релігійних рухів і уніатства;
• і, нарешті, не вирішить проблеми подолання розколу, оскільки в Україні залишаться неканонічні церковні групи, що претендують на автокефальний статус».
Як бачимо, позиція предстоятеля щодо «об'єднання» з ПЦУ виражена абсолютно конкретно. І можна з упевненістю сказати: будь він живий у 2018 році, ні на який «собор» він би не прийшов. І сам Сергій Думенко про це прекрасно знає.
Ми вже якось звикли до постійної брехні з боку керівництва ПЦУ. Але брехня про спочилих виглядає особливо мерзенною. Просто тому, що вони не можуть відповісти.
Читайте також
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.
Визнай себе московським попом – отримай бронь
Якщо ти визнаєш себе «московським попом», тебе (за запевненнями влади) зараховують до «критично важливої інфраструктури» і дають бронь. Не визнаєш – змушують зректися священства і йти воювати.