Про рекомендації Комітету Ради щодо УПЦ

Комітет Ради з гуманітарної та інформполітики опублікував Рекомендації у зв'язку із «загрозами нацбезпеці, пов'язаними з діяльністю релігійних організацій, які мають керівні центри на території держави-агресора». Документ надіслано до ВР, Кабміну, РНБО, МВС, СБУ, Мінкульту тощо.

Сама назва одразу викликає подив, оскільки після 27 травня в Україні подібних організацій просто не існує. Втім, сам текст Рекомендацій викликає ще більше подивів. Викладемо основні тези:

1️⃣ Комітет пише про переслідування конфесій на окупованих територіях і стверджує, що в Україні (де щодня влада незаконно переводить до ПЦУ громади УПЦ) все ідеально.

2️⃣ Комітет стверджує, що закон 2662-VIII (про перейменування УПЦ) «не до кінця реалізований», і закликає ВР розробити «оновлену його редакцію».

3️⃣ Комітет закликав боротися з наслідками указів Петра I та Катерини, оскільки сьогодні «українські віруючі не мають достатньо можливостей для задоволення своїх духовних потреб саме українською мовою» (і це не жарт).

4️⃣ У Комітеті засмучені, що в селах проводять служби не українською мовою (очевидно, йдеться про церковнослов'янську), і закликають ЗМІ та місцеву владу «вирішити проблему» (цікаво, як).

5️⃣ Комітет закликав усіх православних до об'єднання в одну Церкву задля «підвищення авторитету України на міжнародній арені».

6️⃣ Комітет закликав ВР створити законопроект щодо спрощення переходів громад, якщо настоятель проти.

7️⃣ Рекомендував РНБО ввести санкції проти РПЦ і кримських єпархій.

8️⃣ Рекомендував Кабміну посилити нагляд за релігійними організаціями з центром у державі-агресорі: стежити за фінансами, обмежити розмір пожертвувань тощо.

9️⃣ Рекомендував місцевій владі створити комісії для проведення дискусій в процессі прийняття рішень щодо переходів громад.

Як бачимо, всі ці пункти говорять самі за себе – вони покликані максимально ускладнити життя громадам УПЦ. Ну а формулювання Комітету дуже нагадують документи від Ради у справах релігій при СРСР. Рада ця спочила 30 років тому. І, здається, доля сьогоднішніх рекомендацій навряд чи буде іншою.

Читайте також

День Перемоги, від якого ми відмовились

Серед наших дідів – величезна кількість героїв, без подвигів яких результат Другої світової був би не очевидним.