Про зустріч священників УПЦ та «священників» ПЦУ в Софії Київській

Очолила збори голова Держетнополітики Олена Богдан. Як стверджують учасники, зустріч відбулася з ініціативи держави. Запрошення вони отримали від Богдан, а перед початком зустрічі виступив міністр культури Олександр Ткаченко. За підсумками зустрічі учасники підписали якусь «Декларацію розуміння».

Про що конкретно говорили учасники і навіщо збиралися?

За словами О. Богдан, щоб «обмінюватися поглядами на сьогодення та майбутнє, і разом будувати наш спільний дім Україна».

Драбинківський клірик А. Дудченко заявив, що учасники домовилися «відмовитися від мови ненависті» один до одного та «відроджувати київську традицію». За словами Дудченка, священники УПЦ нібито заявили про визнання таїнств ПЦУ, а на Соборі у Феофанії «ультимативні» рішення щодо ПЦУ не обговорювалися, а були прийняті в запропонованому вигляді.

Які висновки можна зробити про цю зустріч?

1. Це є повністю ініціатива держави. І її можна розглядати як реалізацію Рекомендацій Комітету Ради щодо об'єднання всіх в одну церкву задля підвищення авторитету України на міжнародній арені.

2. Благословення священноначалля УПЦ на цю зустріч не було. Один із учасників, о. Дмитро Сидоренко, на запитання про це на своїй сторінці ФБ ствердно відповісти не зміг. Таким чином, священники, які брали участь там, представляли не УПЦ, а самих себе.

3. Пропозиції «відмовитися від мови ненависті» звучать навіть мило. Особливо на тлі, коли клірики ПЦУ безкарно б'ють священників УПЦ ногами в живіт (як було в Фастові), по обличчю (в Колодному) і просто обманом та силою відбирають у них храми.

4. Собор УПЦ чітко окреслив, за яких умов можливий діалог зі структурою Думенка. Серед них – заклик ПЦУ відмовитися від агресії (тої самої мови ненависті), а також висвятити свій «єпископат» зі «священниками» (зараз це просто миряни з панагіями та хрестами). Спроби держави обійти ці умови, «зайти з чорного ходу» можна зрозуміти – урядовці мають просто таку роботу, їм треба виконувати поставлені завдання. Але чому намагаються обійти рішення своєї Церкви її священники – зрозуміти дуже складно.

Читайте також

Про захоплення в Одесі

Бандитизм ПЦУ при захопленні храмів давно вражає своєю безглуздістю.

Відібраний орден Зеленського: якими мають бути герої для українців?

В останні роки українська влада прагне представити членів ОУН-УПА героями для всіх українців.

Хресним ходам – не можна, гей-парадам – можна

Влада «поважає права, свободу та людську гідність» дуже багатьох: іудеїв, шанувальників поп- та рок-музики, і тепер ось – гомосексуалістів. Але православні до цього переліку не входять.

Успенський собор Лаври і гроші

При тому, що на будівництво всього собору пішло $12,5–13 млн., на його відновлення пропонується освоїти понад $11,1 млн. І це лише «стартова» сума.

Удар по Лаврі: які будуть наслідки?

Ніхто не говорить, що удар по Лаврі, уділу Богородиці, – це позамежний рівень абсурду, коли війна, зруйнувавши вже сотні православних храмів, прийшла в саме серце нашого Православ'я.

Зеленський і удар по Лаврі: скорбота на експорт?

Якщо удар росіян по Успенському собору – це, за словом Зеленського, «варварство», то як назвати знищення владою України храмів УПЦ? Це хіба не варварство? Це «інше»?