Про зустріч священників УПЦ та «священників» ПЦУ в Софії Київській
Очолила збори голова Держетнополітики Олена Богдан. Як стверджують учасники, зустріч відбулася з ініціативи держави. Запрошення вони отримали від Богдан, а перед початком зустрічі виступив міністр культури Олександр Ткаченко. За підсумками зустрічі учасники підписали якусь «Декларацію розуміння».
Про що конкретно говорили учасники і навіщо збиралися?
За словами О. Богдан, щоб «обмінюватися поглядами на сьогодення та майбутнє, і разом будувати наш спільний дім Україна».
Драбинківський клірик А. Дудченко заявив, що учасники домовилися «відмовитися від мови ненависті» один до одного та «відроджувати київську традицію». За словами Дудченка, священники УПЦ нібито заявили про визнання таїнств ПЦУ, а на Соборі у Феофанії «ультимативні» рішення щодо ПЦУ не обговорювалися, а були прийняті в запропонованому вигляді.
Які висновки можна зробити про цю зустріч?
1. Це є повністю ініціатива держави. І її можна розглядати як реалізацію Рекомендацій Комітету Ради щодо об'єднання всіх в одну церкву задля підвищення авторитету України на міжнародній арені.
2. Благословення священноначалля УПЦ на цю зустріч не було. Один із учасників, о. Дмитро Сидоренко, на запитання про це на своїй сторінці ФБ ствердно відповісти не зміг. Таким чином, священники, які брали участь там, представляли не УПЦ, а самих себе.
3. Пропозиції «відмовитися від мови ненависті» звучать навіть мило. Особливо на тлі, коли клірики ПЦУ безкарно б'ють священників УПЦ ногами в живіт (як було в Фастові), по обличчю (в Колодному) і просто обманом та силою відбирають у них храми.
4. Собор УПЦ чітко окреслив, за яких умов можливий діалог зі структурою Думенка. Серед них – заклик ПЦУ відмовитися від агресії (тої самої мови ненависті), а також висвятити свій «єпископат» зі «священниками» (зараз це просто миряни з панагіями та хрестами). Спроби держави обійти ці умови, «зайти з чорного ходу» можна зрозуміти – урядовці мають просто таку роботу, їм треба виконувати поставлені завдання. Але чому намагаються обійти рішення своєї Церкви її священники – зрозуміти дуже складно.
Читайте також
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.
Молитва для Зеленського
Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.