Про зустріч священників УПЦ та «священників» ПЦУ в Софії Київській
Очолила збори голова Держетнополітики Олена Богдан. Як стверджують учасники, зустріч відбулася з ініціативи держави. Запрошення вони отримали від Богдан, а перед початком зустрічі виступив міністр культури Олександр Ткаченко. За підсумками зустрічі учасники підписали якусь «Декларацію розуміння».
Про що конкретно говорили учасники і навіщо збиралися?
За словами О. Богдан, щоб «обмінюватися поглядами на сьогодення та майбутнє, і разом будувати наш спільний дім Україна».
Драбинківський клірик А. Дудченко заявив, що учасники домовилися «відмовитися від мови ненависті» один до одного та «відроджувати київську традицію». За словами Дудченка, священники УПЦ нібито заявили про визнання таїнств ПЦУ, а на Соборі у Феофанії «ультимативні» рішення щодо ПЦУ не обговорювалися, а були прийняті в запропонованому вигляді.
Які висновки можна зробити про цю зустріч?
1. Це є повністю ініціатива держави. І її можна розглядати як реалізацію Рекомендацій Комітету Ради щодо об'єднання всіх в одну церкву задля підвищення авторитету України на міжнародній арені.
2. Благословення священноначалля УПЦ на цю зустріч не було. Один із учасників, о. Дмитро Сидоренко, на запитання про це на своїй сторінці ФБ ствердно відповісти не зміг. Таким чином, священники, які брали участь там, представляли не УПЦ, а самих себе.
3. Пропозиції «відмовитися від мови ненависті» звучать навіть мило. Особливо на тлі, коли клірики ПЦУ безкарно б'ють священників УПЦ ногами в живіт (як було в Фастові), по обличчю (в Колодному) і просто обманом та силою відбирають у них храми.
4. Собор УПЦ чітко окреслив, за яких умов можливий діалог зі структурою Думенка. Серед них – заклик ПЦУ відмовитися від агресії (тої самої мови ненависті), а також висвятити свій «єпископат» зі «священниками» (зараз це просто миряни з панагіями та хрестами). Спроби держави обійти ці умови, «зайти з чорного ходу» можна зрозуміти – урядовці мають просто таку роботу, їм треба виконувати поставлені завдання. Але чому намагаються обійти рішення своєї Церкви її священники – зрозуміти дуже складно.
Читайте також
Чому захист УПЦ – «ахіллесова п'ята» лобістів української влади
На публіку лобісти української влади в США заявляють, нібито жодних переслідувань Церкви в Україні немає. Але насправді вони все прекрасно знають і обізнані про кожен випадок.
У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?
38 кліриків від 2000 «переходів» – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ в ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко.
Соцопитування про підтримку війни та Зеленського: коли локшина обпікає вуха
Опитування КМІС на церковну тему регулярно використовувалися Думенком і К° як «доказ», що більшість українців належать до ПЦУ.
7 років створеннясч ПЦУ: які плоди?
Думенко до річниці події видав пафосний текст, який, судячи з усього, написаний у якійсь паралельній реальності.
Митрополит Арсеній і кременчуцький депутат: що спільного?
Приклад у Кременчуці – чергове свідчення подвійних стандартів влади. І ми маємо право говорити, що владика Арсеній сидить у СІЗО зовсім не тому, що вчинив злочин.
Про ковбасу та молоко в піст
Головний сенс посту – не гастрономічний, а духовний. Але чи багато хто в піст значно більше молиться, нікого не засуджує, відвідує лікарні та в'язниці?