Православна Церква святкує пам'ять святителя Миколая Чудотворця

Образ святителя Миколая. Фото: t.me/blagovist_uoc

19 грудня Церква святкує пам'ять одного з найшанованіших святих Православ'я – святителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мир Лікійських. У цей день віряни згадують преставлення святителя Миколая.

Ім'я чудотворця, швидкого помічника і молитвеника за всіх, хто до нього звертається, прославилося в усіх кінцях землі, у багатьох країнах і народах.

Миколай Угодник народився в 270 році в містечку Патари, яке розташовувалося в області Лікії в Малій Азії і було грецькою колонією. Батьки майбутнього архієпископа були досить заможними людьми, але вірили в Христа і активно допомагали бідним.

Святитель з дитинства повністю присвятив себе вірі, багато часу проводив у храмі. Подорослішавши, став читцем, а згодом і священником у церкві, де настоятелем служив його дядько, єпископ Миколай Патарський.

Після смерті батьків Миколай Чудотворець роздав усю свою спадщину бідним і продовжив церковне служіння. У роки, коли ставлення римських імператорів до християн стало більш терпимим, але гоніння ще тривали, він зійшов на єпископський престол у Мирах. Зараз це місто називається Демре, воно розташоване в провінції Анталія в Туреччині.

В архієрейському сані святитель Миколай залишався великим подвижником, являючи образ незлобливості і любові до людей. Це було особливо дорого для Лікійської Церкви під час гонінь на християн за імператора Діоклетіана (284–305). Єпископ Миколай, ув'язнений разом з іншими християнами, підтримував їх і наставляв твердо переносити узи, тортури і муки. Його самого Господь зберіг неушкодженим. Після воцаріння святого рівноапостольного Костянтина святитель Миколай повернувся до своєї пастви.

Незважаючи на велику смиреннысть духу і чистоту серця, святитель Миколай був ревним і сміливим воїном Церкви Христової. Борючись з духами злоби, святитель обходив язичницькі капища і храми в самому місті Мири та його околицях, руйнуючи ідолів і перетворюючи на прах капища. У 325 році святитель Миколай був учасником I Вселенського Собору, що прийняв Нікейський Символ віри, і виступив зі святими Сильвестром, Папою Римським, Олександром Олександрійським, Спиридоном Триміфунтським та іншими з 318 святих отців Собору проти єретика Арія.

Ще за життя святитель прославився багатьма чудесами. Врятував місто Мири від страшного голоду − своєю молитвою до Христа. Молився про моряків, рятуючи їх від корабельних аварій, виводив з ув'язнення в тюрмах неправедно засуджених. Добре відома історія, як архієпископ врятував від ганьби трьох дівчат, видавши їх заміж.

Святитель Миколай Чудотворець відійшов до Господа в 335−351 роках − точна дата невідома. Його мощі залишилися нетлінними. Спочатку вони спочивали в кафедральній церкві міста Мири Лікійські, де він служив архієпископом. Вони мироточили, і миро зцілювало вірян від різних недуг. Пізніше їх перенесли в місто Барі в Італії.

Святителю Миколаю в православному церковному календарі присвячено не одне свято. 19 грудня за новим стилем згадується день смерті святого, 11 серпня – його народження.

22 травня віряни згадують перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських у Барі, яке відбулося в 1087 році.

Як писала СПЖ, у Львові дитину позбавили подарунка через мову.

Читайте також