О радости встречи с Небом
Праздник Преображения Господня. Фото: Facebook
Кто бывал в праздник Преображения Господня на Фаворе знает, что когда в конце ночной литургии облако чудесным образом опускается на тысячи богомольцев, все вытягивают свои руки высоко вверх. Зачем? Не знаю. Может потому, что хочется потрогать чудо, прикоснуться к благодати, принять радость и торжество праздника. Вполне вероятно. Но одно мне понятно наверняка, что и жить надо так, с поднятыми к Небу руками. Жить надо как в этот день, точнее говоря - ночь, когда все как один устремлены Туда, приподняты, воодушевлены и подтянуты. Трудно так жить, но Преображение подсказывает, что радость встречи с Небом вполне вознаграждает все наши трудности ради такого замечательного дня.
С праздником Преображения Господня!
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.