«Християни, тут у нас немає батьківщини»
Він жив у XVIII столітті і сьогодні відомий своїми «фантастичними» пророцтвами.
Наприклад, що «настане час, коли люди зможуть спілкуватися між собою на далеких відстанях, ніби вони перебувають у двох сусідніх кімнатах», або «візок без коней мчатиме швидше зайця», або «ми побачимо, як наша земля перетвориться на Содом і Гоморру», і т.д.
Все це безперечно свідчить, що святий Косьма був наділений пророчим даром. Але сьогодні, коли одні християни йдуть проти інших, аргументуючи це турботою про інтереси своєї батьківщини, хотілося б нагадати інші слова Косьми Етолійського:
«Християни, тут у нас немає батьківщини. Бог тому і створив нас тими, що ходять головою до неба, і вклав розум у голову, щоб ми завжди прагнули нашої справжньої батьківщини — Царства Небесного. Тут, на цій землі, навіть якщо ми станемо царями, ми не знайдемо спокою. Цей світ — заїжджий двір. Пам'ятайте, що тут ні в кого немає батьківщини. Батьківщина наша – Царство Небесне».
Більше того, святий вважає, що Бог «створив людей, щоб помістити гідних на місце занепалих ангелів». Чи можуть стати в один ряд із ангелами християни, які вбивають інших християн заради інтересів держави?
Святий молився за своїх сучасників, «щоб Господь удостоїв вас це життя прожити у мирі та любові, а після нього ви потрапили до Раю, істинної нашої батьківщини».
І схоже, що ми потребуємо такої молитви святого Косми набагато більше за його сучасників.
Читайте також
О Блаженнішому Онуфрії
Священнослужитель повинен вести людину до Бога. І не обхідними шляхами через служіння державі, нації чи екології, а найпрямішою і найкоротшою дорогою – дорогою Євангелія.
Чому ВРЦіРО має перейменуватися на «Держслужбу у справах релігій»
Вже кілька років Всеукраїнська рада церков носить неактуальну назву.
Відібраний орден Зеленського: якими мають бути герої для українців?
В останні роки українська влада прагне представити членів ОУН-УПА героями для всіх українців.
Хресним ходам – не можна, гей-парадам – можна
Влада «поважає права, свободу та людську гідність» дуже багатьох: іудеїв, шанувальників поп- та рок-музики, і тепер ось – гомосексуалістів. Але православні до цього переліку не входять.