Якщо ми не маємо РПЦ, чому влада не перешкоджає захопленням храмів?
Що ж, слова міністра правильні та очевидні. І сказані вони, до речі, були у відповідь на хамство журналіста, який висловив невдоволення нещодавньою хресною ходою УПЦ до Почаєва.
Але запитання: якщо влада усвідомлює, що УПЦ – це українська Церква, то чому організовуються абсурдні слухання, на кшталт «Про загрози нацбезпеці України, пов'язані з діяльністю релігійних організацій, які мають керівні центри на території держави-агресора»?
Чому від Мінкульту досі немає жодної заяви щодо масових захоплень храмів УПЦ ПЦУшниками? Чому Держетнополітики (складова частина Мінкульту) публікує інструкції, як правильно «переводити» громади до ПЦУ?
Адже у кожному такому разі думенківці брешуть, що УПЦ – це зрадники, колаборанти, що вони працюють на Москву тощо.
Те, що Олександр Ткаченко знає правду – це чудово. Але хотілося б, щоб влада донесла цю правду до ПЦУшників, місцевої влади, яка «забороняє» УПЦ, а також до всіх ошуканих людей, яких зганяють у клуби та на стадіони, щоб «віджати» черговий храм.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.