Після захоплень храмів прийшла черга монастирів УПЦ?
Монахів звинуватили у незаконній забудові та відібрали землю, на якій стоїть обитель.
Що ж, схоже, що після сотень захоплень парафіяльних храмів прийшла й черга монастирів УПЦ. Оскільки тут ніяких «зборів з переходу» влаштувати в принципі неможливо, влада просто йде беззаконням – приймає рішення в стилі «було ваше – стало наше». Пропонуємо простежити, як до цього йшла влада Броварів.
• 6 травня міськрада Броварів «заборонила» діяльність УПЦ на період воєнного стану.
• 9 травня мер Сапожко заявив, що заборона стосується не лише парафіяльних храмів, а й монастиря в Княжичах, де має бути розміщена тероборона.
• 11 травня Сапожко разом із членами виконкому Броварської міськради О. Дорошенком (студентом богословської академії ПЦУ) та О. Каштанюком непублічно відвідує Сергія Думенка у його резиденції, де обговорює «поточні питання».
• 6 серпня у Требухові О. Дорошенко організував на стадіоні фальшиві збори з переведення до ПЦУ Покровської громади УПЦ (при тому, що справжня церковна громада провела свої збори 31 липня та проголосувала за вірність УПЦ).
• 11 серпня Сапожко, Дорошенко і Каштанюк, староста Требухова А. Цахло разом з іншими чиновниками міськради приїхали до Думенка як Покровська громада УПЦ, що «перейшла».
• 26 серпня Сапожко, Дорошенко та Каштанюк відвідали екзарха Фанара в Україні Михайла (Аніщенка), де всі «обговорили релігійну та міжконфесійну ситуацію в Україні».
• 31 серпня міськрада відібрала у Преображенської громади УПЦ землю (а отже, і храм).
• 6 вересня міськрада передала Сергію Думенку Преображенський монастир УПЦ у Княжичах.
Якщо підсумувати, то очевидно, що мер Броварів із помічниками цілеспрямовано відбирає майно в однієї конфесії та віддає його іншій. І очевидно, що все це відбувається у координації із главою ПЦУ. Ніякими іншими словами, окрім як «злочин», назвати це не можна.
Читайте також
Зеленський і удар по Лаврі: скорбота на експорт?
Якщо удар росіян по Успенському собору – це, за словом Зеленського, «варварство», то як назвати знищення владою України храмів УПЦ? Це хіба не варварство? Це «інше»?
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.