Церква святкує пам'ять Володимирської ікони Божої Матері

За благочестивим переказом образ Божої Матері Володимирської був написаний євангелістом Лукою на дошці від столу, за яким трапезував Спаситель із Пречистою Матір'ю і праведним Іосифом Обручником. Божа Матір, побачивши цей образ, сказала: «Віднині ублажать Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене та Моя з цією іконою хай буде».

До половини V століття ікона залишалася в Єрусалимі. За Феодосія Молодшого її перенесли до Константинополя, звідки 1131 р. вона була надіслана на Русь як подарунок Юрію Долгорукому від Константинопольського Патріарха Луки Хризоверга. Ікону поставили у дівочому монастирі міста Вишгорода, неподалік Києва, де вона відразу прославилася багатьма чудотворіннями. У 1155 р. син Юрія Долгорукого, св. князь Андрій Боголюбський, бажаючи мати у себе прославлену святиню, перевіз ікону на північ, до Володимира, і помістив у спорудженому ним знаменитому Успенському соборі. З того часу ікона отримала назву Володимирської.

Під час походу князя Андрія Боголюбського проти волзьких болгар, у 1164 р., образ «святої Богородиці Володимирської» допоміг руським здобути перемогу над ворогом. Ікона збереглася під час страшної пожежі 13 квітня 1185 р., коли згорів Володимирський собор, і залишилась неушкодженою під час розорення Володимира Батиєм 17 лютого 1237 року.

Подальша історія образу пов'язана вже цілком зі стольним градом Москвою, куди її вперше принесли в 1395 році під час нашестя хана Тамерлана. Завойовник з військом вторгся в межі Рязані, полонив і розорив її та спрямував свій шлях на Москву, спустошуючи та знищуючи все навколо. Коли московський великий князь Василій Дмитрович збирав війська і відправляв їх під Коломну, у самій Москві митрополит Кипріан благословив населення на піст і молитовне покаяння.

Ікону внесли до Успенського собору Московського Кремля. Літопис повідомляє, що Тамерлан, простоявши на одному місці два тижні, раптово устрашився, повернув на південь і вийшов з московських меж. Відбулося велике чудо: під час хресного ходу з чудотворною іконою, що прямував з Володимира до Москви, коли безліч народу стояли на колінах по обидва боки дороги і молили: «Матір Божа, спаси землю Руську!», Тамерлану було видіння. Перед його внутрішнім зором постала висока гора, з вершини якої спускалися святителі з золотими жезлами, а над ними в променистому сяйві з'явилась Велична Жона. Вона наказала йому залишити межі Росії. Прокинувшись у трепеті, Тамерлан спитав про значення видіння. Йому відповіли, що сяюча Жона є Матір Божа, велика Захисниця християн. Тоді Тамерлан наказав відступити.

Раніше СПЖ повідомляла, що 28 серпня Церква святкувала Успіння Пресвятої Богородиці.

Читайте також

Черкаські сестри милосердя підтримали братію Києво-Печерської лаври

Сестри Марфо-Маріїнської обителі сподіваються, що святі мощі та лавра незабаром будуть повернуті православним вірянам.