Про «архієрея», який засідає в президії
2018 року тодішній президент Петро Порошенко засідав у президії «об'єднавчого собору» ПЦУ в Софії, виголошував промови з трибуни і фактично був спікером цього збіговиська.
А через 4 роки ми побачили дзеркальну ситуацію. 14 вересня 2022 року відбулося засідання Волинської облради, де було ухвалено рішення про «заборону» УПЦ. І начебто воно в загальному контексті особливо нічим не примітне, таких «заборон» в Україні було багато. Але це не зовсім так.
У президії (!) райради засідав волинський «митрополит» ПЦУ Михайло Зінкевич, який, вочевидь, і керував процесом заборони «конкурента», оскільки в офіційному повідомленні сказано, що Зінкевич «подякував» депутатам та благословив на подальшу роботу.
Можна довго розмірковувати про аморальність чи антизаконність подібної ситуації, але навряд чи варто. У спілкуванні «ієрархів» ПЦУ та політиків все складніше розрізняти хто із них хто. Політики створюють церкви, церковники ухвалюють закони. Де тут місце для Бога і чи є воно взагалі? Запитання, очевидно, із розряду риторичних.
Читайте також
Українець, у всіх твоїх бідах винні православні школи
Наші ЗМІ давно займаються гучним розпалюванням ненависті до тих, хто не робить нікому нічого поганого. І дивним чином це збігається зі скандалами навколо злодіїв із високих кабінетів.
Закон про заборону УПЦ має бути скасований?
Народні депутати «Батьківщини», як виявилося, отримували гроші за «правильне» голосування. Чи не є «купівельним» і голосування за закон про заборону УПЦ?
Нашим чиновникам-рейдерам приготуватися?
Колись епоха Зеленського закінчиться, до Володимира Олександровича буде чимало претензій. І війна проти Православ'я буде одним із головних звинувачень.
Держава і храми: католикам – повертають, у православних – забирають
Хіба не повинна ДЕСС боротися, щоб Києво-Печерську лавру віддали Церкві після того, як більшовики 100 років тому вигнали звідти монахів і влаштували «музейне містечко»?
Чому ідея «національної церкви» приречена
За найоптимістичнішими підрахунками, населення України зараз – не більше 19 млн. Цифра шокує, особливо якщо згадати, що на початку незалежності в країні проживали 52 млн осіб.