Про «архієрея», який засідає в президії
2018 року тодішній президент Петро Порошенко засідав у президії «об'єднавчого собору» ПЦУ в Софії, виголошував промови з трибуни і фактично був спікером цього збіговиська.
А через 4 роки ми побачили дзеркальну ситуацію. 14 вересня 2022 року відбулося засідання Волинської облради, де було ухвалено рішення про «заборону» УПЦ. І начебто воно в загальному контексті особливо нічим не примітне, таких «заборон» в Україні було багато. Але це не зовсім так.
У президії (!) райради засідав волинський «митрополит» ПЦУ Михайло Зінкевич, який, вочевидь, і керував процесом заборони «конкурента», оскільки в офіційному повідомленні сказано, що Зінкевич «подякував» депутатам та благословив на подальшу роботу.
Можна довго розмірковувати про аморальність чи антизаконність подібної ситуації, але навряд чи варто. У спілкуванні «ієрархів» ПЦУ та політиків все складніше розрізняти хто із них хто. Політики створюють церкви, церковники ухвалюють закони. Де тут місце для Бога і чи є воно взагалі? Запитання, очевидно, із розряду риторичних.
Читайте також
Від кого охороняють Лавру?
Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.
Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?
У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.
Похмурий «антикриз» влади проти ООН
12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».
Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших
У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.
Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?
Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.