Поховання, кремування, тепер – добриво

В усіх культурах і цивілізаціях існувало благоговіння перед смертю та повага до померлих. У християнстві тіла покійних завжди було заведено ховати: в землі, печерах чи склепах. Останні півстоліття на Заході повсюдно почала просуватися язичницька практика кремування – так нібито гігієнічніше, а головне – практичніше, адже економиться місце на цвинтарі. Але навіть при кремації зберігається якась подоба благоговійного ставлення до померлого, існує місце, де лежить його прах.

Нині на Заході пішли ще далі – з тіл померлих роблять компост, тобто – добриво. Останки поміщають у багаторазовий контейнер, де спеціальними засобами переробляють на компост, який потім розкидають на фермах чи садах. Така практика вже впроваджена у Вашингтоні, Каліфорнії та деяких інших штатах США.

З одного боку, це відповідає біблійному «прах ти і на прах повернешся». З іншого – повністю знецінює святість людського тіла, яке, за словами апостола Павла, є «храмом Святого Духа».

Християни вірять у воскресіння тіл під час Другого пришестя Христового, які стануть подібними до тіла Спасителя, коли Він вийшов з гробу. Що станеться тоді з «компостними» тілами?

Так складається, що останні десятиліття ми бадьоро переймаємо від Заходу практично всі «погані звички». І не хотілося б, щоб промислова переробка тіл померлих стала однією з них.

Читайте також