Чи залишаться в УПЦ «російські» єпархії?
30 вересня відбулась офіційна анексія РФ Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України. У Кремлі відповідні люди підписали відповідні документи.
Того ж дня у «РІА» заявили, що, за словами заступника голови ВЗЦЗ МП о. Ігоря Якимчука, парафіями УПЦ на анексованих територіях займатиметься Управління МП у справах єпархій у країнах ближнього зарубіжжя. А радник Патріарха Кирила о. Миколай Балашов на запитання «Інтерфаксу», чи залишаться в УПЦ анексовані єпархії, відповів, що це лише Богові відомо.
На анексованих землях розташовані (повністю або частково) 9 єпархій УПЦ: Донецька і Маріупольська, Луганська, Горлівська і Слов'янська, Ровеньківська, Бердянська і Приморська, Херсонська і Таврійська, Запорізька, Новокаховська, Сєвєродонецька.
У Статуті УПЦ першим пунктом обов'язків єпархіального архієрея зазначена необхідність «піклуватися про збереження віри, християнської моральності та благочестя» віруючих.
Чи є якісь підстави вважати, що хтось із правлячих архієреїв згаданих єпархій із цим не впорався? Здається, жодних. Тоді чому Патріарх Кирил не зміг прямо відповісти на просте запитання про долю цих територій? Які є підстави що-небудь змінювати у їхньому устрої? Які можуть бути аргументи для передачі цих єпархій у ведення якогось Управління РПЦ?
Здається, церковних аргументів немає й бути не може. Можливо, є якісь інші, наприклад, суспільно-політичні. Але чи мають вони відношення до виконання Церквою своєї місії? Відповідь ми всі знаємо.
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.