Мінкульт дозволив розкопки на місці вбивств поляків дивізією СС «Галичина»
Пам'ятник жертвам у Гуті Пеняцькій. Фото: fttc
Міністерство культури України видало дозвіл на пошукові роботи в районі колишнього села Гута Пеняцька Львівської області, де 28 лютого 1944 року відбулися масові вбивства мирного населення. Пошуки проведе спільна українсько-польська експедиція.
В офіційному повідомленні відомства жертви трагедії позначені обтічно: «Роботи стосуються пошуку та локалізації місць поховань жителів села, які загинули під час Другої світової війни». Хто саме знищив село – не вказано.
Між тим обставини трагедії добре відомі. 28 лютого 1944 року 4-й поліцейський полк добровольчої дивізії СС «Галичина» за участю загонів УПА оточив і спалив Гуту Пеняцьку. Понад 1000 жителів – польських селян, жінок, дітей, а також євреїв, що переховувалися в селі, були знищені. Близько 500 були спалені живцем у костелі та будинках. Після каральної операції СС «Галичина» вижили не більше 50 осіб. Село після війни так і не було відновлено.
Дозвіл видано Мінкультом за заявою польської сторони від 16 лютого 2026 року і базується на домовленостях українсько-польської робочої групи з історичної пам'яті, закріплених на зустрічі президентів Зеленського та Навроцького у Варшаві в грудні 2025 року. У разі виявлення останків планується ексгумація та перепоховання.
Раніше аналогічні дозволи вже були видані для сіл Острівки та Воля Острівецька на Волині, а також для колишнього села Пужники на Тернопільщині. Навесні 2026 року заплановані роботи в селі Угли на Рівненщині.
На завершення свого повідомлення Мінкульт «підкреслює важливість гідного вшанування загиблих та збереження пам'яті про них».
Меморіал на місці трагедії в Гуті Пеняцькій, відкритий у 2005 році за участю президентів Польщі та України, неодноразово ставав мішенню вандалів. У січні 2017 року невідомі розмалювали пам'ятні дошки націоналістичною символікою та есесівськими рунами, після чого меморіал був підірваний із застосуванням вибухівки. Українська влада та голова Інституту національної пам'яті Вятрович оголосили те, що сталося, «російською провокацією».
Раніше СПЖ писала, що Польща вимагає системних ексгумацій волинських жертв.
Читайте також
Патріарх Шіо розповів, як християнство вплинуло на ідентичність Грузії
Католикос-Патріарх Шіо III назвав християнство основою національної самобутності грузинів і закликав берегти родину та традиційні цінності.
Україна повинна мати свою віру: у «Євросолідарності» озвучили умови миру
У партії Порошенка назвали питання церковної політики суверенітетом країни та заявили про неприпустимість компромісів у цій сфері.
В Україні через війну постраждали 432 храми УПЦ, - звіт
За даними проєкту «Релігія у вогні», в Україні внаслідок військових дій постраждали або знищені 807 культових споруд.
Чиновник ДЕСС назвав кількість заброньованих священнослужителів в Україні
Представник ДЕСС зазначив, що реальна кількість заброньованих суттєво нижча за кількість визнаних критично важливими структур.
Кабмін зберіг чинні ціни на газ для релігійних організацій
Кабмін зафіксував вартість газу для релігійних організацій до кінця опалювального сезону у 2027 році.
У Чехії будують католицький храм за допомогою 3D-принтера
У Нератовіце будують храм із деталей, заздалегідь надрукованих на 3D-принтері, які зберуть уже на місці.