Чому про християнське ставлення до війни говорить папа, а не лідери Церкви
«Це правда, що у нас є Батьківщина і ми повинні її захищати. Але треба йти далі, до більш універсальної любові. Церква повинна молитися за покаяння агресора, того, хто прийшов зруйнувати нашу батьківщину і вбити наших рідних. Чи молимося ми про це? Це і є поведінка християнина. Моліться і за агресорів, бо вони – такі ж жертви, як і ви. Їхніх ран не видно – вони в душі».
На папу зараз виллється чергова порція критики (зокрема й від уніатів) за «російську пропаганду». Але не можна не помітити, що серед найбільших християнських лідерів саме папа зараз говорить про війну євангельськими словами: що Церква вища за земну батьківщину, що треба любити ворогів, прощати їх і молитися за них.
Звичайно, можна сказати, що це все нещиро, що це звичайна католицька обачність. Але факт залишається фактом – на тлі заяв, що війна в Україні є релігійною, метафізичною та мало не духовною, слова папи виглядають недосяжним євангельським ідеалом. І це дуже сумно.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.