Чому про християнське ставлення до війни говорить папа, а не лідери Церкви

«Це правда, що у нас є Батьківщина і ми повинні її захищати. Але треба йти далі, до більш універсальної любові. Церква повинна молитися за покаяння агресора, того, хто прийшов зруйнувати нашу батьківщину і вбити наших рідних. Чи молимося ми про це? Це і є поведінка християнина. Моліться і за агресорів, бо вони – такі ж жертви, як і ви. Їхніх ран не видно – вони в душі».

На папу зараз виллється чергова порція критики (зокрема й від уніатів) за «російську пропаганду». Але не можна не помітити, що серед найбільших християнських лідерів саме папа зараз говорить про війну євангельськими словами: що Церква вища за земну батьківщину, що треба любити ворогів, прощати їх і молитися за них.

Звичайно, можна сказати, що це все нещиро, що це звичайна католицька обачність. Але факт залишається фактом – на тлі заяв, що війна в Україні є релігійною, метафізичною та мало не духовною, слова папи виглядають недосяжним євангельським ідеалом. І це дуже сумно.

Читайте також

Чи потрібні сьогодні дискусії про автокефалію та Феофанію?

У момент, коли Церкві потрібна максимальна мобілізація та єдність, у ній відбуваються прямо протилежні процеси.

Про порожнечу в захопленому черкаському соборі на Покрову

Очікування: собор, названий у ПЦУ «гарнізонним», у таке подвійне свято має бути заповнений вщерть молитовним народом. Реальність: у величезному храмі стоїть від сили 20 осіб.

Навіщо відбирати чужі храми, якщо ви руйнуєте свої?

Минуло 10 років, як церква знаходиться у ПЦУ, але стан святині просто шокує.

Чи може християнин ненавидіти Путіна?

Ненавидіти завжди легше. Людина, коли упивається ненавистю, часто навіть отримує від цього задоволення. Тільки до християнства це не має жодного стосунку.

Про цифровий ID та останні часи

Чи потрібно боротися, влаштовувати протести, йти «в ліси», купувати для прожитку наділи землі, як радять деякі старці?

Глобальне потепління: кому нам вірити – Трампу чи Патріарху Варфоломію?

Звісно, у боротьбі за екологію немає нічого поганого. Але хіба це справа церковного ієрарха, та ще й «першого без рівних»?