Чому про християнське ставлення до війни говорить папа, а не лідери Церкви
«Це правда, що у нас є Батьківщина і ми повинні її захищати. Але треба йти далі, до більш універсальної любові. Церква повинна молитися за покаяння агресора, того, хто прийшов зруйнувати нашу батьківщину і вбити наших рідних. Чи молимося ми про це? Це і є поведінка християнина. Моліться і за агресорів, бо вони – такі ж жертви, як і ви. Їхніх ран не видно – вони в душі».
На папу зараз виллється чергова порція критики (зокрема й від уніатів) за «російську пропаганду». Але не можна не помітити, що серед найбільших християнських лідерів саме папа зараз говорить про війну євангельськими словами: що Церква вища за земну батьківщину, що треба любити ворогів, прощати їх і молитися за них.
Звичайно, можна сказати, що це все нещиро, що це звичайна католицька обачність. Але факт залишається фактом – на тлі заяв, що війна в Україні є релігійною, метафізичною та мало не духовною, слова папи виглядають недосяжним євангельським ідеалом. І це дуже сумно.
Читайте також
Не дати приводу тим, хто шукає приводу
Закликаємо буковинців захищати свої храми, але лише молитвою. І пам'ятати, ми – християни. Ми проти насильства.
«Весна прийде – саджати будемо»?
У 2019 році Володимир Зеленський йшов на вибори під гучним гаслом «Весна прийде – саджати будемо».
Як можна так відверто брехати?
Ми розуміємо, що країна на порозі великих змін, і тому ПЦУ прагне награбувати всього й якомога більше, «як в останній день». Але ж має бути хоч якесь християнське сумління.
Коли вже Порошенко вийде із «Московського патріархату»?
Хлопці з чернівецької «ЄС» публічно зізналися у підробці та шахрайстві – вони від імені релігійних громад УПЦ «переводили» їх до юрисдикції іншої конфесії.
Автобіографія Новинського як доказ його «розпалювання»
Хто-небудь пам'ятає дії Новинського, що «розпалювали»? На тлі безкарних захоплень храмів УПЦ із ламаннями щелеп такі заяви ГБР виглядають просто якимось стебом.
Про Києво-Печерську лавру
17 лютого відзначається день блаженної кончини єпископа Нестора (Тугая), останнього намісника Києво-Печерської лаври перед її закриттям Радами у 1961 році.