Чому СПЖ не пустили на антицерковний круглий стіл
Організовує його Інститут зовнішньополітичних досліджень разом із Генеральною дирекцією обслуговування іноземних представництв. Теми для обговорення:
• Московський патріархат: релігійна організація чи інструмент підривної діяльності Росії проти України;
• Проблема усвідомлення українським суспільством діяльності УПЦ як загрози нацбезпеці України;
• Чому СБУ проти переходу релігійних громад від УПЦ до ПЦУ?;
• Політичний та правовий статус діяльності УПЦ (МП) в Україні;
• Що робити з присутністю УПЦ як російської церкви в Україні?
Як бачимо, теми дуже цікаві та актуальні, тому СПЖ подав заявку на участь у зустрічі.
Однак, на наш подив, СПЖ відмовили в акредитації. Директор Інституту Г. Перепелиця заявив, що зроблено це «через заангажованість» нашого ресурсу.
А хто ж тоді, на думку організаторів, незаангажований?
Серед гостей – спікер ПЦУ Євстратій Зоря, один із «батьків» Томоса Ростислав Павленко, релігієзнавець та критик УПЦ Олександр Саган, функціонер та критик УПЦ Сергій Здіорук.
Іншими словами, на круглий стіл підібрано «свою» тусовку, людей, які в гармонії та одностайності обливатимуть брудом найбільшу конфесію країни. Про це говорять і сама назва столу, і «звинувачувальні» формулювання тем: «підривна діяльність» УПЦ, «загроза нацбезпеці» тощо. Більше нагадує сходку прокурорів, аніж об'єктивне обговорення. Ну а навіщо на такій сходці люди, які ставитимуть незручні питання?
Ось тільки бентежить, що такий підхід явно не відповідає принципам західної демократії, чого начебто має прагнути Інститут зовнішньополітичних досліджень. Хоча щодо УПЦ таких принципів ніколи і не дотримувалися.
Читайте також
Про те, як у ПЦУ зневажають масовку
У ПЦУ, за запевненнями Зори, зневажають масовку, в ній «головне – правда, а не кількість» парафіян. Тим не менш, на всі виїзні служби Епіфанія Думенка людей звозять автобусами.
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.