Патріарх незгоди та єдності: православний світ прощається з Ілією II

Хресна хода з тілом Патріарха Ілії. Фото: СПЖ

З глибокою скорбою, але і з пасхальною надією Православна Церква попрощалася з одним з найвидатніших предстоятелів сучасної епохи – святійшим Католікосом-Патріархом всієї Грузії Ілією II.

Фундаментальний внесок Патріарха в життя Церкви та грузинського народу важко переоцінити. Присутність сотень тисяч вірних, які молитовно очікували можливості поклонитися його мощам і віддати данину його пам'яті, підтверджує це.

Присутність представників усіх помісних Православних Церков, і особливо предстоятелів – Вселенського Патріарха Варфоломія, Патріарха Болгарського Даниїла, Архієпископів Польського Савви, Чеських земель і Словаччини Ростислава та Албанського Іоанна – свідчить про всеправославний авторитет і визнання Патріарха Ілії, а також про його внесок в єдність Вселенської Православної Церкви.

Патріарха Олександрійського представляв митрополит Кесарійський Феофілакт, Патріарха Московського – митрополит Мінський і Екзарх всієї Білорусі Веніамін, Патріарха Антіохійського – митрополит Філіппопольський Ніфон, Патріарха Єрусалимського – митрополит Анфідонський Нектарій (Патріарший Екзарх у Константинополі), Патріарха Румунського – архієпископ Тімішоарський Іоанн, Патріарха Сербського – митрополит Будімлянський і Нікшичський Мефодій, Кіпрську Церкву – митрополит Тамасосський Ісая, а Архієпископа Афінського Іероніма – митрополит Неа-Іонійський Гавриїл.

Особливе значення має присутність Вселенського Патріарха, якщо врахувати, що Грузинська Церква за покійного Патріарха Ілії не прийняла, а навпаки – виступила проти низки ключових рішень Вселенського Патріархату і особисто Патріарха Варфоломія. А саме:

а) Вихід зі Всесвітньої ради церков у травні 1997 року за вимогою духовенства, багатьох чернечих братств і вірних став гучним посланням – православним свідченням перед спільнотою помісних Православних Церков. Рік потому за Грузинською Церквою послідувала Болгарська.

б) Не можна не згадати прийом, який покійний Патріарх Ілія влаштував папі Франциску, – можна сказати, це був зразковий приклад того, як православний предстоятель, що поважає свою Церкву і свою архієрейську гідність, може прийняти папу, не нехтуючи церковним переданням і не спантеличуючи вірний народ.

в) Вельми значущою була і участь представників Грузинської Церкви в передсоборних всеправославних нарадах з підготовки Критського Собору. Як випливає з протоколів передсоборних комісій і нарад, грузинські архієреї-представники незмінно відстоювали церковне передання; характерними є їхні гострі богословські дискусії з покійним головою. Примітно, що Грузинська Церква не підписала передсоборний документ про шлюб, а після наполегливих вимог грузинської делегації на останній передсоборній нараді проєкти документів, що просувалися таємно до Собору, – без відома не лише вірних, але й ієрархій помісних Церков, – були оприлюднені. Це викликало хвилю протестів, особливо щодо документа «Про відносини Православної Церкви з рештою християнського світу», по всьому православному простору.

г) Грузинська Церква зрештою не брала участі в Критському Соборі, а у своєму Синодальному рішенні від 22 грудня 2016 року постановила, що рішення і документи Критського Собору не є обов'язковими для Церкви, що необхідне їх коригування або повна заміна і що богослови та клірики Церкви повинні висловити свої позиції та занепокоєння.

д) Слід зазначити, що Грузинська Церква мала безліч застережень щодо важливих статей документа К'єті (2017) в рамках офіційного богословського діалогу Православної Церкви з Римом, що стосувався першості Римського єпископа в першому тисячолітті.

е) Нарешті, Грузинська Церква висловила незгоду і з наданням автокефалії українським розкольникам Вселенським Патріархом Варфоломієм і донині не визнала Епіфанія як главу автокефальної церкви.

І однак, незважаючи на незгоду покійного Патріарха Ілії з цими важливими рішеннями Фанара, його особистість і авторитет привели Вселенського Патріарха до Тбілісі – очолити відспівування.

«Зберігайте і дотримуйтеся з благоговінням настанови і вчення вашого отця», – сказав Патріарх Варфоломій у надгробному слові, звертаючись до грузинського народу. Нехай послухають цей заклик усі православні – і клірики, і миряни.

Читайте також