Після тиску ЄС Нетаньяху наказав пустити РКЦ до храму Гробу Господнього

Прем'єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху. Фото: Фейсбук Нетаньяху

Прем'єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху. Фото: Фейсбук Нетаньяху

30 березня 2026 року прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що дав указівку надати латинському патріархові Єрусалима кардиналу П'єрбаттісті Піццабаллі повний і негайний доступ до храму Гробу Господнього. Це рішення послідувало після різкої критики з боку ЄС і низки європейських країн.

Напередодні, 29 березня, у Пальмову (Вербну) неділю, ізраїльська поліція не допустила кардинала Піццабаллу і настоятеля Кустодії Святої Землі отця Франческо Єлпо до храму для здійснення ранкової меси. Латинський патріархат і Кустодія Святої Землі виступили зі спільною заявою, назвавши те, що сталося, «серйозним прецедентом» і зазначивши, що вперше за століття глави Церкви не змогли відслужити месу в храмі Гробу Господнього.

У канцелярії Нетаньяху заявили, що обмеження були викликані міркуваннями безпеки на тлі обстрілів з боку Ірану, і підкреслили відсутність злого умислу.

Інцидент викликав потужну хвилю критики. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас назвала рішення поліції порушенням свободи віросповідання і багатовікових норм захисту святих місць. Президент Франції Еммануель Макрон засудив дії поліції, заявивши, що вони вписуються в тривожну тенденцію порушень статус-кво святих місць Єрусалима. Прем'єр Італії Джорджа Мелоні назвала недопуск церковних ієрархів образою не лише віруючих, але й усіх, хто визнає свободу віросповідання. МЗС Італії викликало посла Ізраїлю для пояснень.

Інцидент розкритикував навіть посол США в Ізраїлі Майк Хакабі, назвавши дії поліції «невиправданою надмірною реакцією» і зазначивши, що група патріарха була значно меншою за встановлений ліміт у 50 осіб.

Кардинал Піццабалла відслужив месу Пальмової неділі в монастирі Сан-Сальваторе неподалік від храму Гробу Господнього. Сам храм залишається закритим для паломників з кінця лютого 2026 року – з початку загострення близькосхідного конфлікту. Проте церемонія сходження Благодатного вогню 11 квітня, за наявними даними, має відбутися, незважаючи на обмеження.

Нагадаємо, права володіння і богослужінь у храмі Гробу Господнього розділені між шістьма християнськими конфесіями – Православною, Римо-католицькою, Вірменською, Коптською, Сирійською і Ефіопською церквами.

Раніше СПЖ писала, що влада Ізраїлю не пустила єпископа РКЦ до храму Гробу Господнього.

Володимир-Волинська єпархія УПЦ святкує 30-річчя відродження кафедри

У Ковелі зустріли ікону «Всецариця» та мощі князя Володимира: святині відвідають храми Володимир-Волинської єпархії до 30-річчя відродження єпископської кафедри.

У Софії зустріли останки царя Самуїла, привезені з Греції

Патріарх Болгарський Даниїл відслужив панахиду за царем Самуїлом у базиліці Святої Софії, де поховали його останки, які передали з Греції.

Буковинські віруючі привезли гуманітарну допомогу для жителів Херсонщини

З Чернівецької єпархії УПЦ доставили продукти харчування до Свято-Духівського собору Херсона.

Патріарх Шіо розповів, як християнство вплинуло на ідентичність Грузії

Католикос-Патріарх Шіо III назвав християнство основою національної самобутності грузинів і закликав берегти родину та традиційні цінності.

Україна повинна мати свою віру: у «Євросолідарності» озвучили умови миру

У партії Порошенка назвали питання церковної політики суверенітетом країни та заявили про неприпустимість компромісів у цій сфері.

В Україні через війну постраждали 432 храми УПЦ, - звіт

За даними проєкту «Релігія у вогні», в Україні внаслідок військових дій постраждали або знищені 807 культових споруд.