Натяк на нову демографічну реальність?
В Україні мусульмани намагалися зарізати християнина за «Христос воскрес!»
Натяк на нову демографічну реальність?
У Білій Церкві двоє іновірців намагалися зарізати православного християнина за привітання «Христос воскрес!». Вони завдали потерпілому безліч ударів у живіт і шию, лікарі лише дивом змогли його врятувати. У прокуратурі не називають віросповідання злочинців, але на фото вгадуються характерне чорне кучеряве волосся та бороди, притаманні гостям із південних країн.
Ледь не щодня у світі відбуваються вбивства християн, скоєні представниками ісламу. І хоча вони постійно запевняють, що мусульманська віра – ледь не наймиролюбніша у світі, нові й нові злочини змушують у цьому сумніватися.
Чому ми акцентуємо на цьому увагу? Та тому що українська влада все наполегливіше натякає: катастрофічні втрати населення України терміново необхідно чимось компенсувати. У країні дефіцит 8,6 млн робочих місць. Судячи з усього, на нас чекає масове завезення мігрантів з найбідніших країн Африки та інших регіонів. І абсолютна більшість з них сповідуватимуть іслам.
Сьогодні ми вітаємо один одного з Воскресінням Господа нашого Ісуса Христа вільно. Але одного разу може так статися, що привітання «Христос воскрес!» нам доведеться говорити напівголосно. Можливо – пошепки.
Читайте також
Про ченців Афону на «службі» Думенка в Лаврі
Меценати ПЦУ оплатили візит чудового візантійського хору на чолі з архонтом-протопсалтом Вселенського Патріархату.
Коли тобі забороняють будувати храм, це і є «свобода віри»?
У Нічогівці влада незаконно зупинила будівництво храму УПЦ на приватній землі.
Мобілізація духовенства УПЦ: влада просто зачищає «московських попів»?
Клірикам УПЦ – на відміну від ПЦУ, УГКЦ, іудеїв, мусульман і язичників – броні ніхто не дає.
Чи внесуть до Пантеону героїв осіб, які прославляли нацистів?
Важко довести, що люди, які надсилали вітання Гітлеру та прославляли нацистську армію, не підпадають під закон про засудження нацизму.
Про чвари навколо заборони Кохановської
Гнівно викриваючи одне одного, ми відходимо від головного, чому вчить Христос, – від любові.