У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?

Думенко і Кобзар. Колаж: СПЖ

У ПЦУ «позбавили сану» «патріарха» УПЦ КП Никодима Кобзаря, а також «митрополитів» Никона Граблюка та Михаїла Ковалюка. Ці люди, за запевненнями ПЦУ, після смерті Філарета «самоуправно оголошують себе УПЦ Київського Патріархату», але їхня діяльність «є невдалою спробою маргінальної групи породити схизму, за чим ясно видно російські інтереси та впливи».

Також у Думенка заявили, що зазначені особи «не були і не є єпископами».

Ці заяви не можуть не викликати подиву. Чим керівники ПЦУ відрізняються від тих, кого вони «позбавили сану»? Їх усіх, як Думенка з Зорею, так і Никодима з колегами «рукопокладала» одна й та сама людина – Філарет Денисенко. Більше того, Никодима він «хіротонісав», будучи вже «законним архієреєм», визнаним Константинопольською, Елладською, Александрійською та Кіпрською Церквами.

Ніхто з них не оголошував Філарета новим розкольником, тому, з точки зору грецьких Церков, єпископська гідність Никодима та інших «ієрархів» УПЦ КП є набагато більш очевидною, ніж у Сергія Думенка та його колег.

І питання навіть не в цьому. Ситуація з «патріархом» Никодимом дуже нагадує початок Київського патріархату в 90-ті. Тоді Філарет, як зараз Никодим, так само говорив про прагнення до «повної незалежності української Церкви». Так само він штампував нових «єпископів», серед яких – і нинішнє керівництво ПЦУ, яке сьогодні надуває щоки і зображає з себе канонічну Церкву.

Але де гарантія, що через 20-30 років черговий Константинопольський Патріарх не назве групу Никодима новою «святійшою українською Церквою» і не вручить їй черговий томос?

Адже різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань. Вона лише в словах одного Патріарха з берегів Босфору, який 25 років вважав Філарета та його «єпископів» мирянами, а потім передумав.

Втім, є ще одна відмінність. Філарета та його УПЦ КП з самого початку активно підтримувала влада. Никодим Кобзар цієї підтримки позбавлений.

Але піде Патріарх Варфоломій, зміниться політика влади, і Епіфаній з Кобзарем знову стануть близнюками-братами.

Читайте також

Відібраний орден Зеленського: якими мають бути герої для українців?

В останні роки українська влада прагне представити членів ОУН-УПА героями для всіх українців.

Хресним ходам – не можна, гей-парадам – можна

Влада «поважає права, свободу та людську гідність» дуже багатьох: іудеїв, шанувальників поп- та рок-музики, і тепер ось – гомосексуалістів. Але православні до цього переліку не входять.

Успенський собор Лаври і гроші

При тому, що на будівництво всього собору пішло $12,5–13 млн., на його відновлення пропонується освоїти понад $11,1 млн. І це лише «стартова» сума.

Удар по Лаврі: які будуть наслідки?

Ніхто не говорить, що удар по Лаврі, уділу Богородиці, – це позамежний рівень абсурду, коли війна, зруйнувавши вже сотні православних храмів, прийшла в саме серце нашого Православ'я.

Зеленський і удар по Лаврі: скорбота на експорт?

Якщо удар росіян по Успенському собору – це, за словом Зеленського, «варварство», то як назвати знищення владою України храмів УПЦ? Це хіба не варварство? Це «інше»?

Як Епіфаній став наступником «окупанта»

У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.