Про ченців Афону на «службі» Думенка в Лаврі
Думенко обіймається з архімандритом Варфоломієм. Фото: ПЦУ
9 і 10 липня в Успенському соборі відбулася пародія на святкування 975-річчя Києво-Печерської лаври. У заході брав участь Сергій Думенко зі своїми кліриками, кілька афонських ченців і грецький хор.
Чому ми говоримо про пародію? Тому що всі зібрані люди не мають до Лаври жодного стосунку.
Політики та їхня охорона з табельною зброєю (і це в храмі!), звезені «парафіяни», та й сам Думенко з колегами — це все люди, які у звичайні дні в монастирі не з'являються. Ми стали свідками медійної піар-акції, яка мала створити враження, що ПЦУ — це законні господарі монастиря. На жаль, центральну роль у цьому спектаклі зіграли кілька афонських ченців на чолі з ігуменом монастиря Новий Есфігмен архімандритом Варфоломієм.
Ще кілька років тому він приїжджав до Києва, щоб зустрітися з Митрополитом Онуфрієм і послужити з духовенством УПЦ. Сьогодні він разом із візантійським хором виконував роль головних дійових осіб, які покликані були підкреслити легітимність усього, що відбувається: чи жарт — самі афонські ченці брали участь у службі! Також меценати оплатили візит чудового візантійського хору на чолі з архонтом-протопсалтом Вселенського Патріархату.
Сценаристи запросили саме цих гостей не випадково — преподобний Антоній Печерський у XI столітті подвизався на Афоні саме в монастирі Есфігмен. І хай приїжджі ченці представляють не «справжній» Есфігмен, а лише його «клон» («старий» Есфігмен відмовився підкорятися Патріархові Варфоломію), була вибудована лінія «наступності», де афоніти позиціонувалися «братами» преподобного Антонія.
Архімандрит Варфоломій виголосив довгу промову, де Думенко і ПЦУ пафосно зображалися законними власниками Лаври і наступниками преподобних Печерських.
«Створення незалежної Церкви України — не політичний акт. Це не просто адміністративна зміна. Це глибокий духовний рух, повернення до істини, возз'єднання з власною душею. Церква, що шукає себе, звертається туди, звідки все почалося: до Києва, де засяяло світло віри, до святого Антонія», — заявив архімандрит. Також він закликав народ України «згуртуватися навколо Лаври, підтримати отців і саму Церкву».
Якщо не знати, що насправді відбувається з Церквою і Лаврою, ці слова виглядають глибокими і правдивими. Але в тому-то й річ, що архімандрит Варфоломій чудово обізнаний, що справжню громаду з Лаври вигнали, храми зачинили і народ до святині не пускають. Що створення ПЦУ, яка лише грабує і відбирає, — це саме і є той самий «політичний акт». Тому слова афонського ігумена — це класичне цинічне лицемірство, від якого за архімандрита стає соромно.
Була ще промова Думенка, звично прочитана ним з папірця. Мабуть, вона написана його штатним спічрайтером, бо в ній були всі ті самі набридлі звороти, які він повторює в кожному виступі: про «лжевчення руського мира», яке за УПЦ нібито панувало в Лаврі, про те, як Думенко Лавру героїчно «звільняє» і як «повертає» її до істинного служіння Богу.
Промову вінчала заява, що за УПЦ у Лаврі віруючі духовно гинули, а прийшов великий подвижник Епіфаній — і повів людей «до спасіння».
Тільки вже завтра святиня знову спорожніє: «парафіян» розвезуть по домівках, афоніти поїдуть на Святу Гору, візантійський хор — до Стамбула. І «вести до спасіння» в Лаврі знову буде нікого.
Читайте також
Про ченців Афону на «службі» Думенка в Лаврі
Меценати ПЦУ оплатили візит чудового візантійського хору на чолі з архонтом-протопсалтом Вселенського Патріархату.
Коли тобі забороняють будувати храм, це і є «свобода віри»?
У Нічогівці влада незаконно зупинила будівництво храму УПЦ на приватній землі.
Мобілізація духовенства УПЦ: влада просто зачищає «московських попів»?
Клірикам УПЦ – на відміну від ПЦУ, УГКЦ, іудеїв, мусульман і язичників – броні ніхто не дає.
Чи внесуть до Пантеону героїв осіб, які прославляли нацистів?
Важко довести, що люди, які надсилали вітання Гітлеру та прославляли нацистську армію, не підпадають під закон про засудження нацизму.
Про чвари навколо заборони Кохановської
Гнівно викриваючи одне одного, ми відходимо від головного, чому вчить Христос, – від любові.