Про ченців Афону на «службі» Думенка в Лаврі

Думенко обіймається з архімандритом Варфоломієм. Фото: ПЦУ

9 і 10 липня в Успенському соборі відбулася пародія на святкування 975-річчя Києво-Печерської лаври. У заході брав участь Сергій Думенко зі своїми кліриками, кілька афонських ченців і грецький хор.

Чому ми говоримо про пародію? Тому що всі зібрані люди не мають до Лаври жодного стосунку.

Політики та їхня охорона з табельною зброєю (і це в храмі!), звезені «парафіяни», та й сам Думенко з колегами — це все люди, які у звичайні дні в монастирі не з'являються. Ми стали свідками медійної піар-акції, яка мала створити враження, що ПЦУ — це законні господарі монастиря. На жаль, центральну роль у цьому спектаклі зіграли кілька афонських ченців на чолі з ігуменом монастиря Новий Есфігмен архімандритом Варфоломієм.

Ще кілька років тому він приїжджав до Києва, щоб зустрітися з Митрополитом Онуфрієм і послужити з духовенством УПЦ. Сьогодні він разом із візантійським хором виконував роль головних дійових осіб, які покликані були підкреслити легітимність усього, що відбувається: чи жарт — самі афонські ченці брали участь у службі! Також меценати оплатили візит чудового візантійського хору на чолі з архонтом-протопсалтом Вселенського Патріархату.

Сценаристи запросили саме цих гостей не випадково — преподобний Антоній Печерський у XI столітті подвизався на Афоні саме в монастирі Есфігмен. І хай приїжджі ченці представляють не «справжній» Есфігмен, а лише його «клон» («старий» Есфігмен відмовився підкорятися Патріархові Варфоломію), була вибудована лінія «наступності», де афоніти позиціонувалися «братами» преподобного Антонія.

Архімандрит Варфоломій виголосив довгу промову, де Думенко і ПЦУ пафосно зображалися законними власниками Лаври і наступниками преподобних Печерських.

«Створення незалежної Церкви України — не політичний акт. Це не просто адміністративна зміна. Це глибокий духовний рух, повернення до істини, возз'єднання з власною душею. Церква, що шукає себе, звертається туди, звідки все почалося: до Києва, де засяяло світло віри, до святого Антонія», — заявив архімандрит. Також він закликав народ України «згуртуватися навколо Лаври, підтримати отців і саму Церкву».

Якщо не знати, що насправді відбувається з Церквою і Лаврою, ці слова виглядають глибокими і правдивими. Але в тому-то й річ, що архімандрит Варфоломій чудово обізнаний, що справжню громаду з Лаври вигнали, храми зачинили і народ до святині не пускають. Що створення ПЦУ, яка лише грабує і відбирає, — це саме і є той самий «політичний акт». Тому слова афонського ігумена — це класичне цинічне лицемірство, від якого за архімандрита стає соромно.

Була ще промова Думенка, звично прочитана ним з папірця. Мабуть, вона написана його штатним спічрайтером, бо в ній були всі ті самі набридлі звороти, які він повторює в кожному виступі: про «лжевчення руського мира», яке за УПЦ нібито панувало в Лаврі, про те, як Думенко Лавру героїчно «звільняє» і як «повертає» її до істинного служіння Богу.

Промову вінчала заява, що за УПЦ у Лаврі віруючі духовно гинули, а прийшов великий подвижник Епіфаній — і повів людей «до спасіння».

Тільки вже завтра святиня знову спорожніє: «парафіян» розвезуть по домівках, афоніти поїдуть на Святу Гору, візантійський хор — до Стамбула. І «вести до спасіння» в Лаврі знову буде нікого.

Читайте також

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.

Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?

Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.