На Афоні виявили три невідомі примірники Острозької Біблії

На Афоні знайшли три примірники Острозької Біблії. Колаж: СПЖ

У серпні 2026 року на Святій Горі Афон дослідники виявили три раніше невідомі примірники Острозької Біблії 1581 року. Вчені знайшли унікальні книги XVI століття під час роботи у закритих монастирських сховищах.

До цього відкриття вчені знали приблизно про 350 збережених у всьому світі примірників цього першого повного друкованого видання Священного Писання церковнослов'янською мовою, що налічує 1256 сторінок.

Наукову експедицію та вивчення примірників провів директор Міжнародного інституту афонської спадщини кандидат історичних наук і доктор теології Сергій Шумило. Підтримку та сприяння українському вченому надали німецькі колеги з Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца (GWZO) і фонду Герди Хенкель.

Дослідники детально вивчили походження кожного з трьох знайдених томів. Судячи з маргіналій (позначок на полях) інших острозьких книг із цієї ж колекції, один примірник Біблії належав письменнику-полемісту преподобному Іоанну Вишенському. Письменник перебував у печерному затворі на Афоні на межі XVI–XVII століть і надсилав звідти свої послання. Цю версію підтверджує дарчий напис представника Острозького гуртка Василія Суразького до Іоанна Вишенського на іншому острозькому виданні 1595 року.

Другий примірник Біблії належав учням преподобного Паїсія Величковського. Книгу зберігали в очолюваному ним Нямецькому монастирі в Румунії, звідки ченці пізніше передали її на Святу Гору.

Третій том Острозької Біблії належав наміснику кафедри Чернігівської архієпископії ієромонаху Каллісту Меновському. У 1754 році козак Полтавського полку Василій Луговий передав цю книгу до українського козацького скиту «Чорний Вир» на Афоні. Скит заснував колишній бунчуковий товариш Ніжинського козацького полку єросхимонах Григорій (Голуб). У XVIII столітті обитель населяли переважно запорізькі козаки, через що скит отримав назву «Духовна Запоріжжя». Покровителем і меценатом скиту виступав останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський.

Загалом у монастирській колекції Сергій Шумило нарахував 32 кириличні стародруки XVI–XVII століть, надруковані в Київській митрополії, та 143 українські видання XVIII століття. Майже всі вони належали бібліотеці козацького скиту «Чорний Вир». Деякі книги потрапили на Афон безпосередньо з Острога від князя Василія-Костянтина Острозького (1526–1608). У 2026 році якраз виповнюється 500 років від дня народження князя-мецената і 450 років від дня заснування ним Острозької академії.

«Усі ці виявлені нами на Афоні стародруки – це унікальна літературна і духовно-культурна спадщина, що збереглася на чужині далеко від української землі, – зазначив Сергій Шумило. – Київська Церква і київське християнство в XVI–XVIII століттях мали потужний духовно-культурний вплив на інші народи та інші помісні Церкви, зокрема й у такому давньому світовому центрі східнохристиянського чернецтва, як Свята Гора Афон».

Як повідомляла СПЖ, рукопис Євангелія V століття продали на аукціоні за 1,5 млн. євро.

Читайте також