Чому рабин і екзарх просять за корупціонерів?

Рабин і екзарх Фанара прийшли до суду просити за чиновників, обвинувачених у корупції. Фото: СПЖ

24 серпня українські медіа сколихнула новина про вчинок головного рабина Києва Йотана Марковича: він прийшов на суд з обрання запобіжного заходу щодо заступника голови ОП Ірини Мудрої і висловив бажання взяти її на поруки.

Безумовно, допомога людині, яка опинилася в біді, – це благородно і похвально. Але навряд чи це стосується Мудрої: надто очевидні її «подвиги». НАБУ опублікувало кілька записів її розмов, у яких вона докладно обговорює, як обходити закон, щоб «відмити» сотні мільйонів для застави іншому корупціонеру, Г. Галущенку, як підкуповувати суддів, як відбирати майно через рейдерські схеми, і навіть заявляє, що з корупцією не треба боротися, а треба її очолити.

Звісно, остаточне рішення приймає суд, але опубліковані записи не залишають сумнівів: заступник голови ОП задіяна у схемах, через які у держави були викрадені величезні суми.

Мудра не є ні юдейкою, ні прихожанкою синагоги. Тим не менш, рабин виступив за неї поручителем, аргументуючи це тим, що знає Мудру кілька років, що вона бувала у нього вдома, і «коли треба було молитися, коли треба було робити всякі релігійні речі, вона приходила і робила».

Чи достатньо цього, щоб взяти на поруки людину, причетну до крадіжки сотень мільйонів? Питання риторичне. І тут проблема в тому, що рабин у такому своєму раптовому заступництві за високопосадових корупціонерів не самотній.

Наприкінці 2025 року країна стежила ще за однією скандальною справою – колишнього віцепрем'єра Олексія Чернишова, фігуранта розслідування НАБУ, пов'язаного з Міндічем. Слідчі стверджують, що Чернишов (який називав себе на записах Че Геварою) брав участь у відмиванні готівки через «бек-офіс» схеми. Детективи задокументували передачу йому та його довіреній особі понад 1,2 мільйона доларів і майже 100 тисяч євро готівкою. Чернишов є кумом Зеленського.

Ситуація така ж очевидна, як і з Мудрою. І знову до суду приходить «поручитель». Цього разу не рабин, а екзарх Константинопольського Патріархату єпископ Михаїл (Аніщенко). Ось тільки його аргументація в суді була такою ж «переконливою», як і у Марковича. За словами єпископа, його «попросили» прийти помічники Че Гевари, і він погодився, оскільки знає того як «хорошу людину». І знову ж таки, Чернишов не був прихожанином Андріївської церкви, він ніколи у єпископа не сповідався і взагалі немає достовірних відомостей про його належність до Православ'я. Тим не менш, екзарх Фанара наважився прийти до суду і просити за людину з дуже сумнівною репутацією.

А тепер давайте подумаємо. Записи розмов Мудрої і Чернишова, де вони говорять про відмивання фантастичних сум, може почути кожен охочий – вони є у вільному доступі. Так, їхню вину ще потрібно довести, але всі розуміють, що ці люди не є «жертвами режиму». І цілком можуть виявитися причетними до крадіжки народних грошей в особливо великих розмірах, та ще й під час війни.

При цьому і рабин, і екзарх – дуже розумні люди, і всього цього не розуміти не можуть. Як не можуть не розуміти, що своїми діями завдають своїй репутації дуже серйозного удару. Тим не менш, вони до суду прийшли. Чому?

Звісно, точну відповідь знають лише вони самі. Але логіка підказує: варіантів тут небагато, і всі вони не на користь Марковича та єпископа Михаїла. Одне можна сказати напевно: наша влада зуміла вибудувати з релігійними конфесіями дуже ефективну систему взаємовідносин.

Можливо, такої ефективності не було навіть за часів СРСР.

Читайте також