Не підкоряєшся Фанару? Не маєш права називатись православним

Микола Княжицький. Фото: Espresso

Порошенківські нардепи дедалі сміливіше та активніше нападають на УПЦ. Наприклад, Микола Княжицький знайшов у своєму щільному графіку час для цілої статті про «злочини» Церкви. Публікація просто кишить фейками та абсурдними звинуваченнями. Наведемо кілька прикладів із короткими коментарями.

• «Особливі зв'язки УПЦ МП із Росією та її спецслужбами – загальновідомий факт».
З тим самим успіхом можна замість «УПЦ МП» вписати в цю фразу ім'я Княжицького. Чи стане це «загальновідомим фактом»?

• УПЦ несе повну відповідальність за позицію та дії РПЦ і тому має понести покарання.
Після Собору у Феофанії подібні звинувачення є абсолютно брехливими, і Княжицький сам про це знає. У РПЦ та УПЦ абсолютно протилежне ставлення до війни в Україні.

• Рішення Собору «не імплементовані до статутів юросіб» УПЦ, а тому нічого не означають.
У статутах громад та єпархій УПЦ ніколи й не було згадок про зв'язки з РПЦ, а тому нічого туди «імплементувати» після Собору не потрібно.

• Автор звинувачує УПЦ у тому, що Церква не спростувала лютневі слова Путіна щодо тиску на неї режиму Порошенка.
Так УПЦ і не зобов'язана заперечувати правду, навіть якщо її озвучив Путін.

• «Агресивно відмовившись» брати участь у створенні ПЦУ, УПЦ «підпорядкувала свою діяльність інтересам російської держави».
Така абсурдна теза навряд чи потребує коментарів.

• Нардеп нагадав про роль Порошенка у створенні ПЦУ та заявив, що, виступаючи проти неї, УПЦ «виступає проти власної держави».
Така абсурдна теза навряд чи потребує коментарів.

• Княжицький довго жонглює канонічними термінами, щоб підвести до думки, що УПЦ нібито є частиною РПЦ, а тому підпадає під дію закону «Про свободу совісті та релігійні організації», де йдеться про санкції до конфесій, центр яких перебуває в країні-агресорі.

Зрештою нардеп на основі ототожнення УПЦ із РПЦ намагається вивести необхідність її заборони як організації, яка становить загрозу нацбезпеці.
Втім, Княжицький милостиво залишає УПЦ вихід. Вона має «повернутись у лоно Українського та Вселенського православ'я». І тут – вишенька на торті.

На думку нардепа, держава має визнавати статус «православних» лише за тими громадами, монастирями та єпархіями, які «визнають Томос Вселенського патріарха від 6 січня 2019 року».
Тобто якщо ти не підпорядковуєшся Фанару, то не маєш права називатись православним. Тут коментарі зайві. Якщо це не втручання влади у справи Церкви, то що тоді втручання?

Навіть цей стислий аналіз показує – Порошенківські «армовіри» не заспокоїлись. І готують нову атаку на Церкву.

Читайте також

Від кого охороняють Лавру?

Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.

Про блокування СПЖ

Отже, влада України вп'яте (!) заблокувала сайт СПЖ.

Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?

У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.

Похмурий «антикриз» влади проти ООН

12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».

Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших

У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.

Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?

Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.