Не підкоряєшся Фанару? Не маєш права називатись православним
Микола Княжицький. Фото: Espresso
Порошенківські нардепи дедалі сміливіше та активніше нападають на УПЦ. Наприклад, Микола Княжицький знайшов у своєму щільному графіку час для цілої статті про «злочини» Церкви. Публікація просто кишить фейками та абсурдними звинуваченнями. Наведемо кілька прикладів із короткими коментарями.
• «Особливі зв'язки УПЦ МП із Росією та її спецслужбами – загальновідомий факт».
З тим самим успіхом можна замість «УПЦ МП» вписати в цю фразу ім'я Княжицького. Чи стане це «загальновідомим фактом»?
• УПЦ несе повну відповідальність за позицію та дії РПЦ і тому має понести покарання.
Після Собору у Феофанії подібні звинувачення є абсолютно брехливими, і Княжицький сам про це знає. У РПЦ та УПЦ абсолютно протилежне ставлення до війни в Україні.
• Рішення Собору «не імплементовані до статутів юросіб» УПЦ, а тому нічого не означають.
У статутах громад та єпархій УПЦ ніколи й не було згадок про зв'язки з РПЦ, а тому нічого туди «імплементувати» після Собору не потрібно.
• Автор звинувачує УПЦ у тому, що Церква не спростувала лютневі слова Путіна щодо тиску на неї режиму Порошенка.
Так УПЦ і не зобов'язана заперечувати правду, навіть якщо її озвучив Путін.
• «Агресивно відмовившись» брати участь у створенні ПЦУ, УПЦ «підпорядкувала свою діяльність інтересам російської держави».
Така абсурдна теза навряд чи потребує коментарів.
• Нардеп нагадав про роль Порошенка у створенні ПЦУ та заявив, що, виступаючи проти неї, УПЦ «виступає проти власної держави».
Така абсурдна теза навряд чи потребує коментарів.
• Княжицький довго жонглює канонічними термінами, щоб підвести до думки, що УПЦ нібито є частиною РПЦ, а тому підпадає під дію закону «Про свободу совісті та релігійні організації», де йдеться про санкції до конфесій, центр яких перебуває в країні-агресорі.
Зрештою нардеп на основі ототожнення УПЦ із РПЦ намагається вивести необхідність її заборони як організації, яка становить загрозу нацбезпеці.
Втім, Княжицький милостиво залишає УПЦ вихід. Вона має «повернутись у лоно Українського та Вселенського православ'я». І тут – вишенька на торті.
На думку нардепа, держава має визнавати статус «православних» лише за тими громадами, монастирями та єпархіями, які «визнають Томос Вселенського патріарха від 6 січня 2019 року».
Тобто якщо ти не підпорядковуєшся Фанару, то не маєш права називатись православним. Тут коментарі зайві. Якщо це не втручання влади у справи Церкви, то що тоді втручання?
Навіть цей стислий аналіз показує – Порошенківські «армовіри» не заспокоїлись. І готують нову атаку на Церкву.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.