Коментар Митрополита Митрофана: «Про те, що я нібито благословив освятити знамена збройних формувань ЛНР з подивом дізнався з інтернету»

Голова ВЗЦЗ УПЦ зокрема сказав:

“Проглянувши відео-матеріал, у якому людина в священицьких одежах звершує освячення і посилається на моє благословення, хочу сказати наступне:

2. Ні згадана особа, ані будь-хто інший не звертався до мене за благословенням на звершення подібних дій.

1. Мені особисто не знайома особа, яка звершувала освячення. Ця особа не є кліриком Луганської єпархії.

3. Більше того, варто зауважити, що місто Краснодон входить до складу не Луганської, а Ровеньківської єпархії. Згідно з церковними канонами, я взагалі не маю права давати будь-які благословення клірикам інших єпархій.

4. У сам день, коли це відбувалося, а саме – у день пам’яті Божої Матері, Її ікони “Скоропослушниця”, я перебував у Києві, де звершував літургію у Києво-Печерській Лаврі.

5. Мені прикро, що моїм іменем і благословенням прикриваються невідомі мені особи, вводячи в оману віруючих.

6. Сумніваюсь, що подібне благословення міг дати і єпископ Ровеньківський Пантелеїмон, який на даний час, як мені відомо, перебуває на Святій Землі у паломницькій поїздці”.

Источник: отдел внешних церковных связей УПЦ

Читайте также

Чего Православию ждать от Грузинского Патриарха Шио?

Митрополит Шио стал Патриархом. Для Грузинской Церкви началась новая эпоха. Какой она будет? Как это скажется на всем Православии? Попробуем разобраться.

Суд «отменил экспертизу» ГЭСС: почему это важнее, чем кажется

Апелляционный суд не отменил сам процесс запрета УПЦ. Но он признал дефектным документ, на котором власть построила кампанию по уничтожению Церкви.

Когда Христом начинают пользоваться

Этой публикацией мы хотим поднять очень важную тему: использование Христа в политических и иных интересах. К сожалению, этим заражены очень многие, если не все.

Кандидаты на пост Патриарха Грузии – кто они?

Грузинская Церковь стоит на перепутье.

Эстония: европейский полигон испытания свободы совести

Власти Эстонии оказывают давление на Церковь. Может ли государство под предлогом безопасности регулировать то, что относится к вере и канонической традиции?

Запрет клириков в УПЦ – «репрессии», а в УГКЦ – каноническая дисциплина?

Священника УГКЦ лишили сана за переход в ПЦУ. Это подается униатами как норма. Когда так же поступает УПЦ, на нее обрушивается шквал критики. Почему так?