"Поставить крест - значит обозначить вектор, равняться на Господа". Интервью в Иосафатовой долине

Кожного року, 15 серпня, тисячі люди приймають участь у Хресному ході на Іосафатову долину, яка знаходиться біля села Голинченці на Вінничині. Це місце пов'язане зі старовинною легендою про чудесне явлення Божої Матері у 1923 році, яка благословила округу і заповіла встановлювати хрести на честь Господа Ісуса Христа.
 
З тих пір, незважаючи на спроби радянської влади придушити релігійний рух і потік паломників з усього Радянського Союзу, традиція паломництва до цього місця відроджувалась знову і знову.
 
Паломників з усіх регіонів України приваблює можливість виявити свою православну віру і спокутувати свою гріхи.
 
"Цей день я хочу присвятити Господу, покаятись, визнати свої помилки, і з цього місця почати нове життя та взяти благословіння" - коментує один з паломників, - "Дивлячись на цей хід, викликає здивування скільки зібралося багато вірян. Виникає риторичне питання - чому так живемо погано, чому воюємо, адже наша віра не закликає воювати. Гадаю скоро наступить мир, люди стануть жити добре і Господь простить нам наші гріхи"
 
"Легко йти, тому що йдемо з вірою Христовою. Тут дуже гарно і на душі дуже легко. Будемо просити Господа, щоб дав здоров'я і миру на землі" - розказує дівчина-паломниця.
 
"Смисл життя людського - це покаяння", - наголошує протоієрей Геннадій, - "якщо не має цього у людини, то немає смислу його перебування на землі. Хрест Господень - це приклад для усього життя християнського. Якщо не йдете за мною і не несете хреста свого, то недостойні мене, каже Господь. Хрест супроводжує людину усе її життя - від народження до смерті".
 
Встановити свій хрест у Іосафатовій долині - це ніби позначити вектор свого життя в напрямку до Господа.

Читайте также

Вышиванка вместо Неба: о чем говорит риторика Думенко в праздник Вознесения

Глава ПЦУ поставил в один ряд Вознесение Господне и День вышиванки, назвал рубашку «сакральной» и попросил Христа помочь в войне. Разбираем, что не так с этой риторикой.

Интронизация Патриарха Шио: не московский, не фанарский – грузинский

Константинополь не приехал на интронизацию, зато развил бурную активность на следующей неделе. Что за этим стоит и чего ждать от нового грузинского Предстоятеля.

Бронь за отречение: как духовенство УПЦ загоняют в ловушку

Власти предлагают клирикам УПЦ выбор: признайте себя «Московским патриархатом» и получите бронь или откажитесь, и вами займется ТЦК. Разбираем, почему это ловушка.

Почему священномученик Макарий – не знаменосец ПЦУ

Глава ПЦУ превращает святого XV века в инструмент своей пропаганды. Опровергаем очередную спекуляцию С. Думенко.

Чего Православию ждать от Грузинского Патриарха Шио?

Митрополит Шио стал Патриархом. Для Грузинской Церкви началась новая эпоха. Какой она будет? Как это скажется на всем Православии? Попробуем разобраться.

Суд «отменил экспертизу» ГЭСС: почему это важнее, чем кажется

Апелляционный суд не отменил сам процесс запрета УПЦ. Но он признал дефектным документ, на котором власть построила кампанию по уничтожению Церкви.