"Поставить крест - значит обозначить вектор, равняться на Господа". Интервью в Иосафатовой долине
Кожного року, 15 серпня, тисячі люди приймають участь у Хресному ході на Іосафатову долину, яка знаходиться біля села Голинченці на Вінничині. Це місце пов'язане зі старовинною легендою про чудесне явлення Божої Матері у 1923 році, яка благословила округу і заповіла встановлювати хрести на честь Господа Ісуса Христа.
З тих пір, незважаючи на спроби радянської влади придушити релігійний рух і потік паломників з усього Радянського Союзу, традиція паломництва до цього місця відроджувалась знову і знову.
Паломників з усіх регіонів України приваблює можливість виявити свою православну віру і спокутувати свою гріхи.
"Цей день я хочу присвятити Господу, покаятись, визнати свої помилки, і з цього місця почати нове життя та взяти благословіння" - коментує один з паломників, - "Дивлячись на цей хід, викликає здивування скільки зібралося багато вірян. Виникає риторичне питання - чому так живемо погано, чому воюємо, адже наша віра не закликає воювати. Гадаю скоро наступить мир, люди стануть жити добре і Господь простить нам наші гріхи"
"Легко йти, тому що йдемо з вірою Христовою. Тут дуже гарно і на душі дуже легко. Будемо просити Господа, щоб дав здоров'я і миру на землі" - розказує дівчина-паломниця.
"Смисл життя людського - це покаяння", - наголошує протоієрей Геннадій, - "якщо не має цього у людини, то немає смислу його перебування на землі. Хрест Господень - це приклад для усього життя християнського. Якщо не йдете за мною і не несете хреста свого, то недостойні мене, каже Господь. Хрест супроводжує людину усе її життя - від народження до смерті".
Встановити свій хрест у Іосафатовій долині - це ніби позначити вектор свого життя в напрямку до Господа.
Читайте также
Православную Церковь ненавидят не потому, что она русская, сербская или антиохийская. Ее ненавидят, потому что она отказывается поклоняться духу времени.
Мы стали свидетелями грубейших нарушений канонов, искажения литургического чина и введения верующих в заблуждение относительно различий между Православием и католичеством.
«Священник» ПЦУ Роман Грищук озвучил совершенно новый взгляд на Христа – не тот, к которому все привыкли. Но эта новая «христология» что-то напоминает. Что именно?
Когда сверхъестественное ставится на службу конъюнктуре.
Встречи православного духовенства США с конгрессменами по вопросу гонений на УПЦ вызвали сильный переполох среди лоббистов Зеленского и ПЦУ. Что все это значит?
«Дело Тихика» показывает, что апелляция обращается против самой себя, когда из гаранта справедливости становится инструментом ее попрания.