Конфлікт за храм у селі під Ужгородом роздмухується штучно?

На Закарпатті – новий інцидент з розподілом церковного майна. Днями, як стало відомо у ЗМІ, місцева громада греко-католиків перекрила трасу неподалік села Великі Лази Ужгородського району. Цього разу знову йдеться про те, щоб вірян іншої конфесії допустили до так званого почергового богослужіння у храмі, котрий був відданий громаді УПЦ. Греко-католицька громада апелює тим, що вже має рішення суду про доступ до сільського Свято-Вознесенського храму. Однак виконувати його ніхто не поспішає, і саме це нібито викликало обурення у вірян.

Обставини справи пояснив настоятель храму УПЦ, протоієрей Василь Русанюк. Він очолює місцеву православну громаду вже 14 років та недавно ревізував усі документи, які підтверджують право його вірян користуватись цією спорудою – пам’яткою архітектури, котрій скоро буде вже двісті років.

З його слів, ця ситуація тягнеться в селі вже більше двох десятиліть, однак ніколи дотепер доступ за храму не був приводом для конфлікту. Греко-католицька громада є нечисленною, і свого часу їй виділили для богослужінь колишню велику священицьку хату з восьми кімнат. Абсолютно ніяких претензій чи вимог односельчани-греко-католики до своїх православних сусідів не висували. Навіть зараз, каже отець Василь, якісь суперечки виникають тільки тоді, коли до села прибуває виконавча служба чи правоохоронці. А в цілому православні богослужіння відбуваються спокійно, нападів на храм немає і не було. Втім, громада УПЦ налаштована однозначно – культова споруда є їхньою, і згоди на почергове богослужіння не буде.

Що стосується давнього рішення суду про почерговість богослужінь, то його ухвалили майже 10 років тому, але його ніхто ніколи не виконував (за статистикою, в Україні взагалі виконується лише кожне четверте рішення суду) – не було реальної потреби. На питання, чому про це так «вчасно» згадали зараз, священик відповів лаконічно: «Вибори».

Ще раніше громаді греко-католиків не тільки виділили тимчасове помешкання для богослужінь, а й відвели ділянку під будівництво вже власного храму і навіть залили фундамент – за допомогою влади. Однак дотепер ці люди не зробили для завершення будівництва власної культової споруди практично нічого, бо, очевидно, просто не мали у цьому потреби.

Ні на які конфлікти з православними вірянами сільська греко-католицька громада ніколи не йшла, і кому це раптом знадобилось нині – невідомо. Тому, власне, повідомлення про те, що у селі Великі Лази «триває конфлікт», не є цілком достовірним. Православний храм тут ніхто ніколи не ділив, а от «міжконфесійні» протести на кшталт перекривання траси, очевидно, певний час ще будуть дублюватись.

Джерело - портал "Про Церкву"

Читайте также

Стоит ли называть Филарета «патриархом»? Ответ архиепископу Сильвестру

Владыка Сильвестр называет Филарета «патриархом» и представляет его идейным борцом за независимую украинскую церковь. Анализируем, насколько это соответствует действительности.

Будущее – за исламом? На что намекают политики и религиозные лидеры

Публичные реверансы в адрес мусульман становятся все заметнее по всему миру. Почему внимания к ним больше, чем к христианскому большинству? И что это вообще значит?

Почему никто не приехал на похороны Филарета?

Отсутствие представителей других Церквей на похоронах Филарета – демонстративное игнорирование ПЦУ.

Илия и Филарет: одна эпоха, один масштаб, два разных итога жизни

Оба прожили очень долгую жизнь. Оба имели огромный церковный вес. Обоим выпал редкий исторический шанс. Один стал отцом народа, другой – лицом раскола. Почему так произошло?

«Монашество» в ПЦУ: между кадровым голодом и репутационными кризисами

Почему в ПЦУ нет монахов, а редкие постриги сопровождаются скандалами.

Патриарх Грузии и папа римский

Греческая редакция СПЖ анализирует действия почившего Патриарха Илии при встрече с папой римским.