Зі смиренням у серці - громада УПЦ села Рачин через рік після втрати храму

Побувавши у Рачині, кореспонденти Спілки Православних Журналістів пересвідчились, що історія православної громади УПЦ у цьому селі є справжнім прикладом смирення і духовної перемоги над тяжкими обставинами.

Трохи більше року тому, 1 вересня 2014 року, у селі Рачин Дубенського району, що на Рівненщині, представники Київського Патріархату зайняли церкву Казанської Божої Матері, позбавивши громаду УПЦ права молитись у власному храмі.

Вже тоді Київський патріархат використовував неправомірні методи привласнення майна. Так званий "перехід громади", згідно інформації на офіційному сайті КП, відбувся через "референдум" усієї громади села, а не рішення релігійної громади. Основним мотивом виходу зі складу громади УПЦ, віряни Київського Патріархату назвали бажання молитись "зрозумілою мовою".

Зазнавши такої несправедливості, громада Української Православної Церкви не розпорошилася, не зламалася, однак, навпаки, згуртувалася навколо свого настоятеля, отця Андрія, усвідомивши цінність свого вибору на користь вірності своїй Церкві.

"Основна маса людей, яка приходила молитися в храм, залишилася з нами", - засвідчив настоятель громади Святої великомучениці Варвари отець Андрій Декер.

Проблему з приміщенням для богослужінь громада УПЦ вирішила, пристосувавши для цього каплицю на місцевому кладовищі, дякуючи Богу і за таку можливість молитися - все ж таки не на вулиці.

З прихожанами Київського Патріархату громада УПЦ у конфронтацію не вступає, не тримаючи у своєму серці зла і бажання помститись.

"Взаємність не завжди є, але ми намагаємось не реагувати, не звертати уваги, стараємось молитися за тих, хто нас ображає, не любить, гонить, все залежить від того чи Господь настроїть їхні серця до нас", - пояснив позицію громади священик УПЦ, - "Слава Богу за все! Це в якійсь мірі як, перетерпіти за Христа, це як милість Божа".

Отож, у селі на даний момент немає гострого міжконфесійного протистояння. Чи примиряться коли-небудь віряни двох конфесій остаточно? Матимемо на це надію.


Читайте также

Дети одного раскола: почему структуры УПЦ КП – счет, выставленный Фанару

«Хиротонии» Никодима, с точки зрения фанарской логики, должны быть «каноничнее» хиротонии Епифания, а не наоборот.

Включили свет? Истерика вокруг сайта «Богоборцы Украины»

Гонители не боялись, когда захватывали храмы, запрещали Церковь и разжигали ненависть. Но взволновались, когда появился сайт «Богоборцы Украины». Почему?

«Духовный блуд»: можно ли занять кафедру, которая не овдовела?

Митрополита Пафоса сместили без ясного обвинения и суда, а кафедру уже отдали другому. Почему верующие и богословы говорят о канонической ране и «духовном блуде».

«Духовная сила» на крови: правда об украинском Пантеоне

Украинская власть строит «место духовной силы нации». Но может ли духовность основываться на культе людей, связанных с нацизмом, погромами и войной друг против друга?

УПЦ КП после Филарета: церковь, бренд или убежище для маргиналов?

Киевский патриархат подает признаки активной жизнедеятельности: принимает зарубежные общины и раздает «хиротонии». Что это: возрождение или легитимация лиц с проблемным прошлым?

Годовщина Феофании: четыре архиерея – о Соборе, давлении и единстве УПЦ

Под годовщину Собора в Феофании снова поползли слухи о грядущих переменах в УПЦ. Что об этом говорят сами архиереи – участники тех событий.