Зі смиренням у серці - громада УПЦ села Рачин через рік після втрати храму
Побувавши у Рачині, кореспонденти Спілки Православних Журналістів пересвідчились, що історія православної громади УПЦ у цьому селі є справжнім прикладом смирення і духовної перемоги над тяжкими обставинами.
Трохи більше року тому, 1 вересня 2014 року, у селі Рачин Дубенського району, що на Рівненщині, представники Київського Патріархату зайняли церкву Казанської Божої Матері, позбавивши громаду УПЦ права молитись у власному храмі.
Вже тоді Київський патріархат використовував неправомірні методи привласнення майна. Так званий "перехід громади", згідно інформації на офіційному сайті КП, відбувся через "референдум" усієї громади села, а не рішення релігійної громади. Основним мотивом виходу зі складу громади УПЦ, віряни Київського Патріархату назвали бажання молитись "зрозумілою мовою".
Зазнавши такої несправедливості, громада Української Православної Церкви не розпорошилася, не зламалася, однак, навпаки, згуртувалася навколо свого настоятеля, отця Андрія, усвідомивши цінність свого вибору на користь вірності своїй Церкві.
"Основна маса людей, яка приходила молитися в храм, залишилася з нами", - засвідчив настоятель громади Святої великомучениці Варвари отець Андрій Декер.
Проблему з приміщенням для богослужінь громада УПЦ вирішила, пристосувавши для цього каплицю на місцевому кладовищі, дякуючи Богу і за таку можливість молитися - все ж таки не на вулиці.
З прихожанами Київського Патріархату громада УПЦ у конфронтацію не вступає, не тримаючи у своєму серці зла і бажання помститись.
"Взаємність не завжди є, але ми намагаємось не реагувати, не звертати уваги, стараємось молитися за тих, хто нас ображає, не любить, гонить, все залежить від того чи Господь настроїть їхні серця до нас", - пояснив позицію громади священик УПЦ, - "Слава Богу за все! Це в якійсь мірі як, перетерпіти за Христа, це як милість Божа".
Отож, у селі на даний момент немає гострого міжконфесійного протистояння. Чи примиряться коли-небудь віряни двох конфесій остаточно? Матимемо на це надію.
Читайте также
Стоит ли называть Филарета «патриархом»? Ответ архиепископу Сильвестру
Владыка Сильвестр называет Филарета «патриархом» и представляет его идейным борцом за независимую украинскую церковь. Анализируем, насколько это соответствует действительности.
Будущее – за исламом? На что намекают политики и религиозные лидеры
Публичные реверансы в адрес мусульман становятся все заметнее по всему миру. Почему внимания к ним больше, чем к христианскому большинству? И что это вообще значит?
Почему никто не приехал на похороны Филарета?
Отсутствие представителей других Церквей на похоронах Филарета – демонстративное игнорирование ПЦУ.
Илия и Филарет: одна эпоха, один масштаб, два разных итога жизни
Оба прожили очень долгую жизнь. Оба имели огромный церковный вес. Обоим выпал редкий исторический шанс. Один стал отцом народа, другой – лицом раскола. Почему так произошло?
«Монашество» в ПЦУ: между кадровым голодом и репутационными кризисами
Почему в ПЦУ нет монахов, а редкие постриги сопровождаются скандалами.
Патриарх Грузии и папа римский
Греческая редакция СПЖ анализирует действия почившего Патриарха Илии при встрече с папой римским.