Зі смиренням у серці - громада УПЦ села Рачин через рік після втрати храму

Побувавши у Рачині, кореспонденти Спілки Православних Журналістів пересвідчились, що історія православної громади УПЦ у цьому селі є справжнім прикладом смирення і духовної перемоги над тяжкими обставинами.

Трохи більше року тому, 1 вересня 2014 року, у селі Рачин Дубенського району, що на Рівненщині, представники Київського Патріархату зайняли церкву Казанської Божої Матері, позбавивши громаду УПЦ права молитись у власному храмі.

Вже тоді Київський патріархат використовував неправомірні методи привласнення майна. Так званий "перехід громади", згідно інформації на офіційному сайті КП, відбувся через "референдум" усієї громади села, а не рішення релігійної громади. Основним мотивом виходу зі складу громади УПЦ, віряни Київського Патріархату назвали бажання молитись "зрозумілою мовою".

Зазнавши такої несправедливості, громада Української Православної Церкви не розпорошилася, не зламалася, однак, навпаки, згуртувалася навколо свого настоятеля, отця Андрія, усвідомивши цінність свого вибору на користь вірності своїй Церкві.

"Основна маса людей, яка приходила молитися в храм, залишилася з нами", - засвідчив настоятель громади Святої великомучениці Варвари отець Андрій Декер.

Проблему з приміщенням для богослужінь громада УПЦ вирішила, пристосувавши для цього каплицю на місцевому кладовищі, дякуючи Богу і за таку можливість молитися - все ж таки не на вулиці.

З прихожанами Київського Патріархату громада УПЦ у конфронтацію не вступає, не тримаючи у своєму серці зла і бажання помститись.

"Взаємність не завжди є, але ми намагаємось не реагувати, не звертати уваги, стараємось молитися за тих, хто нас ображає, не любить, гонить, все залежить від того чи Господь настроїть їхні серця до нас", - пояснив позицію громади священик УПЦ, - "Слава Богу за все! Це в якійсь мірі як, перетерпіти за Христа, це як милість Божа".

Отож, у селі на даний момент немає гострого міжконфесійного протистояння. Чи примиряться коли-небудь віряни двох конфесій остаточно? Матимемо на це надію.


Словарь политрука: три интервью Епифания Думенко

За шесть дней глава ПЦУ успел назвать отказ от захватов «капитуляцией», монахов Лавры – «наемниками», а вице-президента США – жертвой пропаганды.

Критский собор: десять лет единства, которого нет

Константинополь отметил юбилей Собора на Крите богословской конференцией во Франции. Говорили о единстве Православия, хотя за прошедшие годы его стало заметно меньше.

План Еленского: зачем ГЭСС требует от УПЦ того, что она уже сделала?

ГЭСС требует от УПЦ сделать то, что она уже сделала, и не обещает, что новых требований не будет. Что стоит за ультиматумом Еленского?

Почему у иерархии ПЦУ нет сана: что говорят Поместные Церкви

Глава ПЦУ отказывается решать проблему недействительности своих рукоположений. Но о ней говорят почти все Поместные Церкви – даже признавшие ПЦУ.

Почему те, для кого нация превыше всего, не призывают к миру?

Население Украины сокращается почти на миллион в год, эксперты говорят о вымирании нации. Но лидеры ПЦУ и УГКЦ продолжают призывать к войне и мобилизации.

Обман, который решил судьбу Томоса

В 2008 году «проблема Филарета» похоронила проект Ющенко. В 2018-м Порошенко решил ее за час – полицейским конвоем для греков и устными обещаниями Филарету.