Зі смиренням у серці - громада УПЦ села Рачин через рік після втрати храму
Побувавши у Рачині, кореспонденти Спілки Православних Журналістів пересвідчились, що історія православної громади УПЦ у цьому селі є справжнім прикладом смирення і духовної перемоги над тяжкими обставинами.
Трохи більше року тому, 1 вересня 2014 року, у селі Рачин Дубенського району, що на Рівненщині, представники Київського Патріархату зайняли церкву Казанської Божої Матері, позбавивши громаду УПЦ права молитись у власному храмі.
Вже тоді Київський патріархат використовував неправомірні методи привласнення майна. Так званий "перехід громади", згідно інформації на офіційному сайті КП, відбувся через "референдум" усієї громади села, а не рішення релігійної громади. Основним мотивом виходу зі складу громади УПЦ, віряни Київського Патріархату назвали бажання молитись "зрозумілою мовою".
Зазнавши такої несправедливості, громада Української Православної Церкви не розпорошилася, не зламалася, однак, навпаки, згуртувалася навколо свого настоятеля, отця Андрія, усвідомивши цінність свого вибору на користь вірності своїй Церкві.
"Основна маса людей, яка приходила молитися в храм, залишилася з нами", - засвідчив настоятель громади Святої великомучениці Варвари отець Андрій Декер.
Проблему з приміщенням для богослужінь громада УПЦ вирішила, пристосувавши для цього каплицю на місцевому кладовищі, дякуючи Богу і за таку можливість молитися - все ж таки не на вулиці.
З прихожанами Київського Патріархату громада УПЦ у конфронтацію не вступає, не тримаючи у своєму серці зла і бажання помститись.
"Взаємність не завжди є, але ми намагаємось не реагувати, не звертати уваги, стараємось молитися за тих, хто нас ображає, не любить, гонить, все залежить від того чи Господь настроїть їхні серця до нас", - пояснив позицію громади священик УПЦ, - "Слава Богу за все! Це в якійсь мірі як, перетерпіти за Христа, це як милість Божа".
Отож, у селі на даний момент немає гострого міжконфесійного протистояння. Чи примиряться коли-небудь віряни двох конфесій остаточно? Матимемо на це надію.
Читайте также
Почему священномученик Макарий – не знаменосец ПЦУ
Глава ПЦУ превращает святого XV века в инструмент своей пропаганды. Опровергаем очередную спекуляцию С. Думенко.
Чего Православию ждать от Грузинского Патриарха Шио?
Митрополит Шио стал Патриархом. Для Грузинской Церкви началась новая эпоха. Какой она будет? Как это скажется на всем Православии? Попробуем разобраться.
Суд «отменил экспертизу» ГЭСС: почему это важнее, чем кажется
Апелляционный суд не отменил сам процесс запрета УПЦ. Но он признал дефектным документ, на котором власть построила кампанию по уничтожению Церкви.
Когда Христом начинают пользоваться
Этой публикацией мы хотим поднять очень важную тему: использование Христа в политических и иных интересах. К сожалению, этим заражены очень многие, если не все.
Эстония: европейский полигон испытания свободы совести
Власти Эстонии оказывают давление на Церковь. Может ли государство под предлогом безопасности регулировать то, что относится к вере и канонической традиции?