Притча про щастя. Про те, що щастя доганяти не треба. Воно не тікає
Нам деколи треба зупинитись, для того щоб уважно подивитись навколо себе. Можливо наше щастя знаходиться поряд з нами. Ми ж дуже часто, намагаючись наздогнати його, втрачаємо близьких нам людей, які чекають на нашу увагу.
Читайте також
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.
Як ченці рятували античність, стиснувши зуби та пера
Платона, Галена і язичницьку граматику крізь руїни Риму пронесли ченці – при світлі лампи, із замерзлими пальцями, під гул битв.
Заміське селище, де неміч перестала бути вироком
Антична культура високо цінувала громадянську спроможність, відсуваючи немічних на узбіччя суспільного життя. Християнський проєкт у Каппадокії змінив цей підхід.
Що залишилося від Булгакова на Андріївському узвозі?
Демонтаж пам'ятника письменнику не стирає пам'яті про нього та його творчість, пронизану християнським змістом.
Одна літера не вирішить суперечку про святого Іллю Муромця
У Ближніх печерах Лаври біля мощей преподобного Іллі змінили табличку. Зміною однієї літери намагаються вирішити віковий спір про святого богатиря.