Притча про суд
Ми часто любимо засуджувати гріхи інших людей, виносити вирок їхньому життю, вирішувати як їм необхідно жити, забуваючи про «пісок» наших власних провин, який шлейфом сиплеться за нами. Ісус Христос закликає людей не засуджувати інших людей, а радше звернутися вглиб своєї власної душі і віднайти там гріхи, які необхідно спокутувати.
Читайте також
Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ
Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.
Бюрократія пекла: Чому «Листи Баламута» – це дзеркало сучасності
Диявол носить костюм-трійку і працює в офісі. Розбираємо книгу Клайва Льюїса, написану під бомбардуваннями Лондона, і розуміємо: війна та сама, тільки ворог став непомітнішим.
Втеча еліти: Як православні єпископи втекли до Риму від власного народу
Луцьк, 1590 рік. Історія про те, як страх перед «нахабними мирянами» виявився сильнішим за страх Божий.
Залізна свобода: про що дзвенять кайдани апостола Петра
Інструмент тортур, який став дорожчим за золото. Історія найзухвалішої втечі в історії християнства: чому ми цілуємо кайдани і як вони «зварилися» в одну святиню.
Цифровий концтабір: день захисту даних чи день поминання свободи?
Ми досягли рубежу, за яким жива душа перетворюється на інвентарний номер. Про те, як залишитися іконою Творця у світі алгоритмів і соціального рейтингу.
Дорога, яка нікуди не веде: чому фільм «Покаяння» – це діагноз нам
Переглядаємо фільм «Покаяння» як інструкцію з очищення пам'яті та розуміємо, навіщо потрібна жива віра.