Спростування: громада УПЦ у селі Куликів на Тернопільщині збережена!
У Тернопільській єпархії УПЦ прокоментували статтю про «одностайний перехід до Київського патріархату» у селі Куликів, яку опублікував ресурс «РІСУ». Як і очікувалось, під таким голосним заголовком пройшла звичайна інформація про те, що сільський осередок УПЦ КП всього лише перереєстрував свій статут. Як складаються обставини у цьому селі зараз?
Зі слів протоієрея Георгія Прокопчука, який служить на приході УПЦ неподалік Куликова, храм у цьому селі дійсно захоплений Київським патріархатом з участю «Правого сектору». Та громада Української Православної Церкви, хоч і невелика, але продовжує свою діяльність. Приміщення для богослужіння своїм єдиновірцям виділила одна з місцевих жительок. Відтак, хоча на місцевого священика і тиснуть, і переконують його перейти до УПЦ КП, він надалі служить тут Літургію.
Дехто з православних вірян Куликова відвідує інші приходи, по сусідніх селах. В принципі, до цього храму, який більше нагадує капличку, ніколи не ходило багато людей. Та й усе село – фактично одна вулиця. Як будуть утримувати цю споруду її нові господарі, невідомо. Будувати тут новий храм УПЦ просто недоцільно, але постійне приміщення для молитов будуть шукати.
Куликів – абсолютно унікальний осередок українського Православ’я. Цікаво, що українською мовою тут служать аж з 1937 року, служили і у новітні часи, і безпосередньо перед захопленням. Тому що саме не сподобалось ініціаторам «переходу» храму до іншої конфесії, зрозуміти складно.
Що стосується нинішнього міжконфесійного загострення у Кременецькому районі, то активісти УПЦ КП у Куликові вже встигли «відзначитись» у процесі рейдерських захоплень культових споруд УПЦ. На початку, як заведено в обласної влади, осередок УПЦ намагались силоміць «перепрофілювати» на громаду УПЦ КП. Однак у процесі виявився невеличкий конфуз. З’ясувалось, що, як підтверджує необ’єктивна публікація «РІСУ», громада Київського патріархату існувала у селі ще з 1993 року! Чому про це ніхто не знав, зрозуміти складно. Відтак, громаді УПЦ у селі дали спокій, та перереєстрували статут осередку Київського патріархату. Власне, у цьому і полягає вся новина.
Читайте також
«Духовна сила» на крові: правда про український Пантеон
Українська влада будує «місце духовної сили нації». Але чи може духовність ґрунтуватися на культі людей, пов'язаних з нацизмом, погромами та війною один проти одного?
УПЦ КП після Філарета: церква, бренд чи притулок для маргіналів?
Київський патріархат подає ознаки активної життєдіяльності: приймає зарубіжні громади та роздає «хіротонії». Що це: відродження чи легітимація осіб з проблемним минулим?
Річниця Феофанії: четверо архієреїв – про Собор, тиск та єдність УПЦ
Під річницю Собору в Феофанії знову поповзли чутки про майбутні зміни в УПЦ. Що про це говорять самі архієреї – учасники тих подій.
Вишиванка замість Неба: про що говорить риторика Думенка у свято Вознесіння
Глава ПЦУ поставив в один ряд Вознесіння Господнє і День вишиванки, назвав сорочку «сакральною» і попросив Христа допомогти у війні. Розбираємо, що не так з цією риторикою.
Інтронізація Патріарха Шіо: не московський, не фанарський – грузинський
Константинополь не приїхав на інтронізацію, зате розвинув бурхливу активність на наступному тижні. Що за цим стоїть і чого чекати від нового грузинського Предстоятеля.
Бронь за зречення: як духовенство УПЦ заганяють у пастку
Влада пропонує клірикам УПЦ вибір: визнайте себе «Московським патріархатом» і отримайте бронь або відмовтеся, і вами займеться ТЦК. Розбираємо, чому це пастка.