По вірі вашій нехай буде вам

По вірі вашій нехай буде вам
Євангеліє від Матфія (9, 29)

Жителі одного села не бачили дощу вже більше півроку. Всі розуміли, що може бути голод, якщо найближчим часом не піде дощ: урожай і худоба можуть загинути. Священик пройшовся по всіх будинках і попросив кожного молитися про дощ, а в неділю люди повинні були прийти до церкви і соборно помолитися про довгоочікувану вологу.

Настала неділя, всі зібралися в церкві для вознесіння молитов і прохання до Господа. У той момент, коли священик був готовий здійснити молебень, люди побачили біля амвона маленьку дівчинку, в руках якої був великий зонт. Всі з подивом подивилися на неї. Хтось жартома вирішив запитати, навіщо їй такий великий зонт, якщо посуха? На що дівчинка відповіла: «Адже ми прийшли молитися про дощ. Я вірю, що коли ми помолимося, піде дощик».

Священик повернувся до дівчинки, взяв її на руки, і сказав: «Якщо ви будете мати віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: "Перейди звідси туди ", і вона перейде; і нічого не матимете неможливого!»(Євангеліє від Матфія, 17,20). Ця маленька дівчинка показала нам приклад щирої віри, яку кожен повинен мати. Завдяки вірі цієї маленької дівчинки сьогодні точно піде дощ».

Після молебню люди поспішили по своїх справах, але в цей день ніхто так і не зміг нічого зробити, тому що їм завадив такий довгоочікуваний і благодатний дощ.

Читайте також

Гора Каранталь: випробування спокоєм

Скельна вершина стоїть стіною між шумом Єрихона і тишею пустелі. Тут мовчання – як дзеркало, що проявляє те, з чого ми зроблені насправді.

Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне

Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?

Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року

У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.

Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити

Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.

Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм

​Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?

Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність

​Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.