"Переходи" в Київський Патріархат: менше правди, більше активістів
Стаття 35. Конституції України.
Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави.
Але сучасні українські реалії доводять зворотне: на закон та права людини начхати всім, навіть гаранту Конституції. І для того, щоб хоч якось виправдати свої політичні амбіції і відволікти виборців від повного провалу гучних обіцянок, частина представників влади, починаючи з верхів і закінчуючи депутатами районних і сільських рад, розпочали війну проти Української Православної Церкви.
Озброївшись кнопками в стінах Верховної Ради, упакованими в військову форму молодчиками і маріонетковими ЗМІ, українські можновладці з висоти свого патріотизму плюють в обличчя кожному віруючому УПЦ.
Читайте також
«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи
Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.
Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія
Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.
Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву
Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?
Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?
Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?
Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?
Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.
Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?
Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?