"Переходи" в Київський Патріархат: менше правди, більше активістів
Стаття 35. Конституції України.
Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави.
Але сучасні українські реалії доводять зворотне: на закон та права людини начхати всім, навіть гаранту Конституції. І для того, щоб хоч якось виправдати свої політичні амбіції і відволікти виборців від повного провалу гучних обіцянок, частина представників влади, починаючи з верхів і закінчуючи депутатами районних і сільських рад, розпочали війну проти Української Православної Церкви.
Озброївшись кнопками в стінах Верховної Ради, упакованими в військову форму молодчиками і маріонетковими ЗМІ, українські можновладці з висоти свого патріотизму плюють в обличчя кожному віруючому УПЦ.
Читайте також
Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?
Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?
Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?
Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.
Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?
Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?
Божі закони діють: урок для мера-наклепника з Пафоса
Мер Пафоса, який лобіював відсторонення митрополита Тихіка, звільнений з посади за кримінальні злочини. Пропонуємо переклад статті грецького богослова та автора СПЖ про цю ситуацію .
Що стоїть за новим закликом ПЦУ до «діалогу»
Головна мета «звернення» ПЦУ – не діалог з УПЦ, а створення алібі перед Константинополем.
УПЦ могла стати автокефальною ще 10 років тому?
У мережі заявили, що Патріарх Варфоломій пропонував Блаженнішому Онуфрію автокефалію ще у 2016 році. Розбираємо, чи потрібно було її приймати.