Вчений та Бог
Зачарований кількістю і глибиною своїх знань, учений з зухвалістю заявив Творцю: «Ми, люди науки, прийшли до висновку, що більше не потребуємо Тобе! Ми осягнули таємниці і знаємо все, що знаєш Ти: вміємо пересаджувати серце і будь-які органи тіла, вміємо клонувати людей, створювати нові види тварин і рослин... Словом, ми можемо робити все, що раніше вважалося чудесним і приписувалось Твоїй мудрості та всемогутності. Творець, знаєш, в Тобі вже немає потреби, ми вже не діти твої, ми вже досягли фантастичних успіхів. Ми навіть можемо людину з глини створити легко!» – і за звичкою нахилився, щоб підняти шматок глини, але раптом почув з небес спокійний голос: «Використовуй власну глину...»
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.