Вчений та Бог
Зачарований кількістю і глибиною своїх знань, учений з зухвалістю заявив Творцю: «Ми, люди науки, прийшли до висновку, що більше не потребуємо Тобе! Ми осягнули таємниці і знаємо все, що знаєш Ти: вміємо пересаджувати серце і будь-які органи тіла, вміємо клонувати людей, створювати нові види тварин і рослин... Словом, ми можемо робити все, що раніше вважалося чудесним і приписувалось Твоїй мудрості та всемогутності. Творець, знаєш, в Тобі вже немає потреби, ми вже не діти твої, ми вже досягли фантастичних успіхів. Ми навіть можемо людину з глини створити легко!» – і за звичкою нахилився, щоб підняти шматок глини, але раптом почув з небес спокійний голос: «Використовуй власну глину...»
Читайте також
Постна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.