Вчений та Бог

Раптово помер якийсь видатний учений, і його душа постала перед Богом.

Зачарований кількістю і глибиною своїх знань, учений з зухвалістю заявив Творцю: «Ми, люди науки, прийшли до висновку, що більше не потребуємо Тобе! Ми осягнули таємниці і знаємо все, що знаєш Ти: вміємо пересаджувати серце і будь-які органи тіла, вміємо клонувати людей, створювати нові види тварин і рослин... Словом, ми можемо робити все, що раніше вважалося чудесним і приписувалось Твоїй мудрості та всемогутності. Творець, знаєш, в Тобі вже немає потреби, ми вже не діти твої, ми вже досягли фантастичних успіхів. Ми навіть можемо людину з глини створити легко!» – і за звичкою нахилився, щоб підняти шматок глини, але раптом почув з небес спокійний голос: «Використовуй власну глину...»

Читайте також

Притча: Про сина шевця

Різдвяна притча про чудо, милосердя та віру.

«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20

По краєчку, по самому по краю

Різдвяна розповідь.

Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей

У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.

Притча: Візит до багатого колекціонера

Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.

Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський

Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...