Глиняні горщики

Монах прийшов якось до свого наставника й каже:

– Отче, скільки разів ходжу я до тебе, каюсь в своїх гріхах, скільки разів ти повчав мене порадами, але я не можу виправитись. Яка мені користь приходити до тебе, якщо після наших розмов я знову впадаю в гріхи свої?

Авва відповів:

– Сину мій, візьми два глиняних горщика – один з медом, а інший порожній, – учень так і зробив.

– А тепер, – сказав учитель, – перелий кілька разів мед з одного горщика в інший, –  учень знову послухався.

– Тепер, синку, подивися на порожній горщик і понюхай його, – учень подивився, понюхав та й каже:

– Отче, порожній горщик пахне медом, і там, на денці, залишилося трохи густого меду.

– Ось так, – сказав учитель, – і мої настанови осідають в твоїй душі. Якщо ти заради Христа засвоїш у житті хоч частину чесноти, то Господь, по милості своїй, заповнить їх нестачу та врятує твою душу для життя в раю. Бо і земна господиня не сипле перець в горщик, який пахне медом – так і Бог не відкине тебе, якщо збережеш в душі хоч початки праведності.

Читайте також