Яка Церква спасає?

Якось в одному монастирі прийшли до преподобного послушники й кажуть:

– Отче, запитують нас часто люди ось про що: «Стільки церков довкола на землі нашій грішній, але яка ж з них спасає?»

Преподобний говорить:

– Ідіть і принесіть дров до келії моєї, та побільше.

Через деякий час кожен з послушників приніс стільки полін, скільки унести зміг. Стало сутеніти. Постукали до старця послушники в келію, він вийшов та побачив великий стіс.

– Розкладіть багаття, – мовив старець.

Настала ніч, але темрява не окутала тих, що стояли біля багаття, бо розгорілось велике полум'я. Сіли послушники поруч, чекають у мовчанні – що наставник далі робитиме?

А преподобний і каже одному з них:

– Візьми полінце з багаття та відкинь його вбік.

Виконав послушник велене, взяв палаюче поліно та відкинув його убік. Впало воно на землю та поступово згасло, лежить і не світить більше.

А багаття горить, освітлює людей... Минуло небагато часу. Знову преподобний каже послушникам:

– Вийміть полінце з багаття та відкиньте його вбік.

Знову вони виконали прохання – взяв один з послушників палаюче поліно з багаття та відкинув його убік, як і раніше. Впало воно на землю і також згасло. Вогнище стало менше, але все горить і світить.

Так повторювалось кілька разів. А тим часом наближався світанок.

І ось, спираючись на посох, піднявся старець і, вказавши послушникам на згаслі розкидані навколо поліна, мовив:

– Перед вами ті церкви, що відпали від істинної Христової Церкви. Про них-то ви й питали. Як вогонь залишив ці поліна, так і благодать Божа залишила ці церкви.

Потім обернувся він до вогнища й додав:

– А це Свята Соборна Апостольська Церква. Мале стало багаття, та все горить і світить.

Тут зійшло сонце, освітило все навкруги, преподобний додав:

– Ось так само до кінця віку цього стоятиме й Свята Соборна Апостольська Церква, зберігаючи у повноті і незмінності вчення і таїнства, доки Христос не прийде у славі Своїй судити живих та мертвих.

Читайте також