Монах і оливкове дерево
Деревце наситилося вологою, а монах продовжував молитись: «А тепер, Господи, я прошу послати багато сонечка – моєму деревцю потрібне тепло». І Господь посилав сонце.
Дерево зростало. Монах продовжував за нього молитися: «Господи, пошли невеликий мороз, щоб зміцнило коріння й віти». Господь послав мороз і... дерево загинуло.
Монах дуже засмутився. Він пішов до іншого монаха, щоб розповісти свою історію і поділитися журбою.
«В мене теж є оливкове деревце, дивись», – відповів інший монах. Його дерево прекрасно зросло. «Але я молився по-іншому. Я сказав Богові, що Він – Творець цього деревця і краще знає, що для нього потрібно. Я просто просив Бога подбати про нього, і Він це робить».
Це стосується і нас. Ми часто просимо те, що, на нашу думку, нам необхідно. Але тільки Господь знає, що нам потрібно. Довіртеся Йому повністю!
Читайте також
«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20
Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей
У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.
Притча: Візит до багатого колекціонера
Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.