«Антирелігійні законопроекти: виклики для українського суспільства»
16 травня 2017 року в прес-центрі УНІАН відбулася прес-конференція на тему: «Антирелігійні законопроекти: виклики для українського суспільства». Політологи Руслан Бортнік та Кость Бондаренко, релігієзнавець Юрій Решетніков і голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) розповіли про те, якими є можливі наслідки прийняття Верховною Радою «антицерковних» законопроектів № 4128 та № 4511.
На думку директора Українського Інституту Аналізу та Менеджменту Політики Руслана Бортніка, законопроекти, у разі їхнього прийняття стануть найсильнішим чинником дестабілізації в суспільстві.
«Ці законопроекти можуть поставити під загрозу права мільйонів віруючих громадян України, – сказав Руслан Бортнік, – І це лише тому, що частина українського політикуму розглядає Церкву лише як електоральний актив».
Релігійний експерт, екс-голова Держкомрелігій Юрій Решетніков вважає, що ініціатива парламентаріїв зашкодить загальному іміджу держави в очах міжнародного співтовариства.
«Не можна побудувати вільну, демократичну європейську країну комуністичними засобами та з таким палким комсомольським завзяттям», – зазначив Решетніков.
Директор фонду Української політики Кость Бондаренко вважає, що Українська Православна Церква на сьогодні є єдиною інституцією, яка здатна об'єднати країну.
«УПЦ об'єднує і Захід, і Схід, і навіть Крим, – заявив Бондаренко. – Антицерковними законопроектами депутати хочуть розірвати єдину пуповину, яка з'єднує нашу державу. Така риторика Парламенту абсолютно незрозуміла. При постійних закликах до об'єднання, вони хочуть знищити єдиний об'єднуючий фактор».
Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) вважає, що дискримінація та репресивні заходи щодо УПЦ – це не лише репресії проти самої Церкви, але й проти мільйонів віруючих, які є громадянами України і чиї конституційні права грубо порушуються.
«Рада Церков і релігійних організацій, крім однієї конфесії – УПЦ КП, – засудила такі законодавчі ініціативи з боку держави, – сказав єпископ Климент. – Близько трьохсот тисяч підписів проти антицерковних законопроектів зібрано лише за два дні. Вони будуть передані депутатам, щоб нагадати їм, що вони мають відстоювати інтереси своїх громадян, а не свідомо йти проти них».
Читайте також
Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?
Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?
Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?
Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.
Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?
Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?
Божі закони діють: урок для мера-наклепника з Пафоса
Мер Пафоса, який лобіював відсторонення митрополита Тихіка, звільнений з посади за кримінальні злочини. Пропонуємо переклад статті грецького богослова та автора СПЖ про цю ситуацію .
Що стоїть за новим закликом ПЦУ до «діалогу»
Головна мета «звернення» ПЦУ – не діалог з УПЦ, а створення алібі перед Константинополем.
УПЦ могла стати автокефальною ще 10 років тому?
У мережі заявили, що Патріарх Варфоломій пропонував Блаженнішому Онуфрію автокефалію ще у 2016 році. Розбираємо, чи потрібно було її приймати.