«Антирелігійні законопроекти: виклики для українського суспільства»


16 травня 2017 року в прес-центрі УНІАН відбулася прес-конференція на тему: «Антирелігійні законопроекти: виклики для українського суспільства». Політологи Руслан Бортнік та Кость Бондаренко, релігієзнавець Юрій Решетніков і голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) розповіли про те, якими є можливі наслідки прийняття Верховною Радою «антицерковних» законопроектів № 4128 та № 4511.

На думку директора Українського Інституту Аналізу та Менеджменту Політики Руслана Бортніка, законопроекти, у разі їхнього прийняття стануть найсильнішим чинником дестабілізації в суспільстві.

«Ці законопроекти можуть поставити під загрозу права мільйонів віруючих громадян України, – сказав Руслан Бортнік, – І це лише тому, що частина українського політикуму розглядає Церкву лише як електоральний актив».

Релігійний експерт, екс-голова Держкомрелігій Юрій Решетніков вважає, що ініціатива парламентаріїв зашкодить загальному іміджу держави в очах міжнародного співтовариства.

«Не можна побудувати вільну, демократичну європейську країну комуністичними засобами та з таким палким комсомольським завзяттям», – зазначив Решетніков.

Директор фонду Української політики Кость Бондаренко вважає, що Українська Православна Церква на сьогодні є єдиною інституцією, яка здатна об'єднати країну.

«УПЦ об'єднує і Захід, і Схід, і навіть Крим, – заявив Бондаренко. – Антицерковними законопроектами депутати хочуть розірвати єдину пуповину, яка з'єднує нашу державу. Така риторика Парламенту абсолютно незрозуміла. При постійних закликах до об'єднання, вони хочуть знищити єдиний об'єднуючий фактор».

Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) вважає, що дискримінація та репресивні заходи щодо УПЦ – це не лише репресії проти самої Церкви, але й проти мільйонів віруючих, які є громадянами України і чиї конституційні права грубо порушуються.

«Рада Церков і релігійних організацій, крім однієї конфесії – УПЦ КП, – засудила такі законодавчі ініціативи з боку держави, – сказав єпископ Климент. – Близько трьохсот тисяч підписів проти антицерковних законопроектів зібрано лише за два дні. Вони будуть передані депутатам, щоб нагадати їм, що вони мають відстоювати інтереси своїх громадян, а не свідомо йти проти них».

Читайте також

Чи варто називати Філарета «патріархом»? Відповідь архієпископу Сильвестру

Владика Сильвестр називає Філарета «патріархом» і представляє його ідейним борцем за незалежну українську церкву. Аналізуємо, наскільки це відповідає дійсності.

Майбутнє – за ісламом? На що натякають політики та релігійні лідери

Публічні реверанси на адресу мусульман стають дедалі помітнішими в усьому світі. Чому їм приділяють більше уваги, ніж християнській більшості? І що це взагалі означає?

Чому ніхто не приїхав на похорон Філарета?

Відсутність представників інших Церков на похороні Філарета – демонстративне ігнорування ПЦУ.

Ілія і Філарет: одна епоха, один масштаб, два різних підсумки життя

Обидва прожили дуже довге життя. Обидва мали величезну церковну вагу. Обом випав рідкісний історичний шанс. Один став батьком народу, інший – обличчям розколу. Чому так сталося?

«Чернецтво» в ПЦУ: між кадровим голодом та репутаційними кризами

Чому в ПЦУ немає ченців, а рідкісні постриги супроводжуються скандалами.

Застереження ПЦУ: до чого призводить негативна ідентичність

З точки зору соціальної психології ПЦУ та її прихильники припускаються однієї стратегічної помилки – вони будують свою ідентичність на запереченні. Що це таке і до чого це призводить?