«Антирелігійні законопроекти: виклики для українського суспільства»


16 травня 2017 року в прес-центрі УНІАН відбулася прес-конференція на тему: «Антирелігійні законопроекти: виклики для українського суспільства». Політологи Руслан Бортнік та Кость Бондаренко, релігієзнавець Юрій Решетніков і голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) розповіли про те, якими є можливі наслідки прийняття Верховною Радою «антицерковних» законопроектів № 4128 та № 4511.

На думку директора Українського Інституту Аналізу та Менеджменту Політики Руслана Бортніка, законопроекти, у разі їхнього прийняття стануть найсильнішим чинником дестабілізації в суспільстві.

«Ці законопроекти можуть поставити під загрозу права мільйонів віруючих громадян України, – сказав Руслан Бортнік, – І це лише тому, що частина українського політикуму розглядає Церкву лише як електоральний актив».

Релігійний експерт, екс-голова Держкомрелігій Юрій Решетніков вважає, що ініціатива парламентаріїв зашкодить загальному іміджу держави в очах міжнародного співтовариства.

«Не можна побудувати вільну, демократичну європейську країну комуністичними засобами та з таким палким комсомольським завзяттям», – зазначив Решетніков.

Директор фонду Української політики Кость Бондаренко вважає, що Українська Православна Церква на сьогодні є єдиною інституцією, яка здатна об'єднати країну.

«УПЦ об'єднує і Захід, і Схід, і навіть Крим, – заявив Бондаренко. – Антицерковними законопроектами депутати хочуть розірвати єдину пуповину, яка з'єднує нашу державу. Така риторика Парламенту абсолютно незрозуміла. При постійних закликах до об'єднання, вони хочуть знищити єдиний об'єднуючий фактор».

Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) вважає, що дискримінація та репресивні заходи щодо УПЦ – це не лише репресії проти самої Церкви, але й проти мільйонів віруючих, які є громадянами України і чиї конституційні права грубо порушуються.

«Рада Церков і релігійних організацій, крім однієї конфесії – УПЦ КП, – засудила такі законодавчі ініціативи з боку держави, – сказав єпископ Климент. – Близько трьохсот тисяч підписів проти антицерковних законопроектів зібрано лише за два дні. Вони будуть передані депутатам, щоб нагадати їм, що вони мають відстоювати інтереси своїх громадян, а не свідомо йти проти них».

Читайте також

Палаюча Лавра: чому християнин не може бути частиною війни ненависті

Палаючий дах Успенського собору – це образ нашого часу.

Удар по Лаврі: трагедія, яку всі використовують у своїх інтересах

Після удару по Успенському собору одні заговорили про варварство, інші – про «справедливу» розплату, треті – про перехід УПЦ до ПЦУ. Але про головне – майже ні слова. То що ж головне?

Від прайду до вівтаря: як ЛГБТ-порядок денний входить у церковну свідомість

У Європі нині сезон гей-парадів. Деякі церковні структури також поспішають висловити свою солідарність. Як при цьому змінюється церковна свідомість?

Хроніка розправи з духовенством УПЦ

Документальне зведення відомих випадків затримання, примусової мобілізації та відправлення священнослужителів УПЦ до військових частин. І чому це саме розправа.

Фінансування конфесій з податків українців: які перспективи?

Народний депутат пропонує ввести в Україні церковний податок. Як це працює в Європі і чим загрожує в нашій країні? Давайте розберемося.

Соцопитування про релігійну ситуацію в Україні: що говорять цифри?

Опитування групи «Рейтинг» показало гарну релігійну картинку. Однак самі цифри говорять, що насправді все плачевно: і з релігією, і з єдністю суспільства.