«Антирелігійні законопроекти: виклики для українського суспільства»
16 травня 2017 року в прес-центрі УНІАН відбулася прес-конференція на тему: «Антирелігійні законопроекти: виклики для українського суспільства». Політологи Руслан Бортнік та Кость Бондаренко, релігієзнавець Юрій Решетніков і голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) розповіли про те, якими є можливі наслідки прийняття Верховною Радою «антицерковних» законопроектів № 4128 та № 4511.
На думку директора Українського Інституту Аналізу та Менеджменту Політики Руслана Бортніка, законопроекти, у разі їхнього прийняття стануть найсильнішим чинником дестабілізації в суспільстві.
«Ці законопроекти можуть поставити під загрозу права мільйонів віруючих громадян України, – сказав Руслан Бортнік, – І це лише тому, що частина українського політикуму розглядає Церкву лише як електоральний актив».
Релігійний експерт, екс-голова Держкомрелігій Юрій Решетніков вважає, що ініціатива парламентаріїв зашкодить загальному іміджу держави в очах міжнародного співтовариства.
«Не можна побудувати вільну, демократичну європейську країну комуністичними засобами та з таким палким комсомольським завзяттям», – зазначив Решетніков.
Директор фонду Української політики Кость Бондаренко вважає, що Українська Православна Церква на сьогодні є єдиною інституцією, яка здатна об'єднати країну.
«УПЦ об'єднує і Захід, і Схід, і навіть Крим, – заявив Бондаренко. – Антицерковними законопроектами депутати хочуть розірвати єдину пуповину, яка з'єднує нашу державу. Така риторика Парламенту абсолютно незрозуміла. При постійних закликах до об'єднання, вони хочуть знищити єдиний об'єднуючий фактор».
Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) вважає, що дискримінація та репресивні заходи щодо УПЦ – це не лише репресії проти самої Церкви, але й проти мільйонів віруючих, які є громадянами України і чиї конституційні права грубо порушуються.
«Рада Церков і релігійних організацій, крім однієї конфесії – УПЦ КП, – засудила такі законодавчі ініціативи з боку держави, – сказав єпископ Климент. – Близько трьохсот тисяч підписів проти антицерковних законопроектів зібрано лише за два дні. Вони будуть передані депутатам, щоб нагадати їм, що вони мають відстоювати інтереси своїх громадян, а не свідомо йти проти них».
Читайте також
«Духовна сила» на крові: правда про український Пантеон
Українська влада будує «місце духовної сили нації». Але чи може духовність ґрунтуватися на культі людей, пов'язаних з нацизмом, погромами та війною один проти одного?
УПЦ КП після Філарета: церква, бренд чи притулок для маргіналів?
Київський патріархат подає ознаки активної життєдіяльності: приймає зарубіжні громади та роздає «хіротонії». Що це: відродження чи легітимація осіб з проблемним минулим?
Річниця Феофанії: четверо архієреїв – про Собор, тиск та єдність УПЦ
Під річницю Собору в Феофанії знову поповзли чутки про майбутні зміни в УПЦ. Що про це говорять самі архієреї – учасники тих подій.
Вишиванка замість Неба: про що говорить риторика Думенка у свято Вознесіння
Глава ПЦУ поставив в один ряд Вознесіння Господнє і День вишиванки, назвав сорочку «сакральною» і попросив Христа допомогти у війні. Розбираємо, що не так з цією риторикою.
Інтронізація Патріарха Шіо: не московський, не фанарський – грузинський
Константинополь не приїхав на інтронізацію, зате розвинув бурхливу активність на наступному тижні. Що за цим стоїть і чого чекати від нового грузинського Предстоятеля.
Бронь за зречення: як духовенство УПЦ заганяють у пастку
Влада пропонує клірикам УПЦ вибір: визнайте себе «Московським патріархатом» і отримайте бронь або відмовтеся, і вами займеться ТЦК. Розбираємо, чому це пастка.