Чарівна копійка

Йшов по дорозі хлопчина. Дивиться – копійка лежить. «Що ж, – подумав він, – і копійка – гроші!» Взяв її та поклав у гаман. І став далі думати: «А що б я зробив, якби знайшов тисячу рублів? Купив би подарунків батькові з матір'ю!» Тільки подумав так, відчуває – гаманець начебто став товще. Заглянув до нього, а там – тисяча рублів.

«Дивна річ! – здивувався хлопчина. – Була одна копійка, а тепер – тисяча рублів! А що б я зробив, якби знайшов десять тисяч рублів? Купив би корову та поїв би молоком батьків!» Дивиться, а в нього вже десять тисяч рублів! «Чудеса! – зрадів щасливчик. – А що, якби сто тисяч рублів знайшов? Купив би будинок, взяв би собі дружину і оселив би в новому будинку своїх старих!» Швидко розкрив кошель – і точно: лежать сто тисяч рублів!

Тут його роздуми взяли: «Може, не забирати у новий будинок батька з матір'ю? Раптом вони моїй дружині не сподобаються? Нехай у старому будинку живуть. І корову тримати клопітно, краще куплю козу. А подарунків багато не буду купувати, і так витрати великі».

І раптом відчуває, що гаманець став легким-прелегким! Злякався, розкрив його, зирк – а там лише одна копійка лежить, одна-однісінька...

Читайте також

Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі

Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.

Братства: мережева структура проти імперії

У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.

Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль

Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.

Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи

Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.

Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?

Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань

Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті

Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.