Чарівна копійка

Йшов по дорозі хлопчина. Дивиться – копійка лежить. «Що ж, – подумав він, – і копійка – гроші!» Взяв її та поклав у гаман. І став далі думати: «А що б я зробив, якби знайшов тисячу рублів? Купив би подарунків батькові з матір'ю!» Тільки подумав так, відчуває – гаманець начебто став товще. Заглянув до нього, а там – тисяча рублів.

«Дивна річ! – здивувався хлопчина. – Була одна копійка, а тепер – тисяча рублів! А що б я зробив, якби знайшов десять тисяч рублів? Купив би корову та поїв би молоком батьків!» Дивиться, а в нього вже десять тисяч рублів! «Чудеса! – зрадів щасливчик. – А що, якби сто тисяч рублів знайшов? Купив би будинок, взяв би собі дружину і оселив би в новому будинку своїх старих!» Швидко розкрив кошель – і точно: лежать сто тисяч рублів!

Тут його роздуми взяли: «Може, не забирати у новий будинок батька з матір'ю? Раптом вони моїй дружині не сподобаються? Нехай у старому будинку живуть. І корову тримати клопітно, краще куплю козу. А подарунків багато не буду купувати, і так витрати великі».

І раптом відчуває, що гаманець став легким-прелегким! Злякався, розкрив його, зирк – а там лише одна копійка лежить, одна-однісінька...

Читайте також

Світло Воскресіння на дні гинучого світу

Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.

Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви

У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.

Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці

Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.