Ліс та дерево
– Отче, кожен з нас трудиться для того, щоб стяжати духовний скарб. І кожен здобуває його по своїй власній вірі та по своїм зусиллям. Чому ж ми завжди тримаємося разом? Чи не краще нам розійтися подалі один від одного?
Старець відповів:
– Ліс запевне сильніше одного дерева. У лісі можна врятуватися від виснажливої спеки, ліс краще протистоїть урагану, ліс допомагає грунту зберегти родючість. Проте кожне дерево живить свій корінь. І коріння одного дерева не в силах допомогти іншому дереву рости. Ми тримаємося разом, але кожен з нас росте і розвивається по-своєму. Саме такий шлях тих, хто хоче долучитися до Бога.
Читайте також
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.