Якби ми були в раю – нізащо б не ослухалися
– Тато, якби ми були в раю, то нізащо б не з'їли плід пізнання добра і зла. Адже Бог не дозволив його чіпати, правда, тато?
– Правда, – посміхнувся батько й поклав дітей спати.
На ранок він встав раніше за всіх, упіймав надворі горобця та посадив його у непрозору каструльку. Розбудивши дівчаток, він показав їм каструльку, яку поставив на підвіконня відритого вікна в кухні і сказав:
– Будь ласка, не знімайте кришку з цієї каструльки, поки я не прийду з роботи. Коли я повернуся, то сам покажу вам сюрприз, який там знаходиться. Якщо будете слухняні, куплю вам нову гру.
Батьки пішли на роботу, а діти залишилися вдома самі. Всіма силами намагалися вони себе відволікти від каструльки, що стоїть на кухні. Давно переграли в усі ігри, які знали, але цікавість не давала спокою – дуже хотілося заглянути до каструльки. Зрештою старша вмовила молодшу, яка ще боялася, що батько насварить, заглянути в каструльку.
– Ми лише одним очком глянемо і закриємо, – сказала вона. – Тато навіть не дізнається.
Але як тільки сестри підняли кришку, горобчик вилетів у вікно. Злякавшись, дівчатка закрили вже порожню каструльку. Увечері повернувся батько і, побачивши, що каструлька порожня, сказав:
– Ну що, маленькі Єви, не витримали, випустили пташку. Ось так і Єва не втрималася, щоб не спробувати плід пізнання добра і зла. Порушивши заборону Бога, перші люди самі обрали зло замість добра, бо всяке зло починається з непослуху.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.
Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки
Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.
Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті
Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.
Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби
Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.
Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ
Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.
Бюрократія пекла: Чому «Листи Баламута» – це дзеркало сучасності
Диявол носить костюм-трійку і працює в офісі. Розбираємо книгу Клайва Льюїса, написану під бомбардуваннями Лондона, і розуміємо: війна та сама, тільки ворог став непомітнішим.