Якби ми були в раю – нізащо б не ослухалися

Дві маленькі сестрички, прослухавши біблійну історію про вигнання Адама і Єви з раю, сказали батькові:

– Тато, якби ми були в раю, то нізащо б не з'їли плід пізнання добра і зла. Адже Бог не дозволив його чіпати, правда, тато?

– Правда, – посміхнувся батько й поклав дітей спати.

На ранок він встав раніше за всіх, упіймав надворі горобця та посадив його у непрозору каструльку. Розбудивши дівчаток, він показав їм каструльку, яку поставив на підвіконня відритого вікна в кухні і сказав:

– Будь ласка, не знімайте кришку з цієї каструльки, поки я не прийду з роботи. Коли я повернуся, то сам покажу вам сюрприз, який там знаходиться. Якщо будете слухняні, куплю вам нову гру.

Батьки пішли на роботу, а діти залишилися вдома самі. Всіма силами намагалися вони себе відволікти від каструльки, що стоїть на кухні. Давно переграли в усі ігри, які знали, але цікавість не давала спокою – дуже хотілося заглянути до каструльки. Зрештою старша вмовила молодшу, яка ще боялася, що батько насварить, заглянути в каструльку.

– Ми лише одним очком глянемо і закриємо, – сказала вона. – Тато навіть не дізнається.

Але як тільки сестри підняли кришку, горобчик вилетів у вікно. Злякавшись, дівчатка закрили вже порожню каструльку. Увечері повернувся батько і, побачивши, що каструлька порожня, сказав:

– Ну що, маленькі Єви, не витримали, випустили пташку. Ось так і Єва не втрималася, щоб не спробувати плід пізнання добра і зла. Порушивши заборону Бога, перші люди самі обрали зло замість добра, бо всяке зло починається з непослуху.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки

Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.

Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки

Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.

Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті

Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.

Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби

Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.

Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ

Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.

Бюрократія пекла: Чому «Листи Баламута» – це дзеркало сучасності

Диявол носить костюм-трійку і працює в офісі. Розбираємо книгу Клайва Льюїса, написану під бомбардуваннями Лондона, і розуміємо: війна та сама, тільки ворог став непомітнішим.