Якби ми були в раю – нізащо б не ослухалися

Дві маленькі сестрички, прослухавши біблійну історію про вигнання Адама і Єви з раю, сказали батькові:

– Тато, якби ми були в раю, то нізащо б не з'їли плід пізнання добра і зла. Адже Бог не дозволив його чіпати, правда, тато?

– Правда, – посміхнувся батько й поклав дітей спати.

На ранок він встав раніше за всіх, упіймав надворі горобця та посадив його у непрозору каструльку. Розбудивши дівчаток, він показав їм каструльку, яку поставив на підвіконня відритого вікна в кухні і сказав:

– Будь ласка, не знімайте кришку з цієї каструльки, поки я не прийду з роботи. Коли я повернуся, то сам покажу вам сюрприз, який там знаходиться. Якщо будете слухняні, куплю вам нову гру.

Батьки пішли на роботу, а діти залишилися вдома самі. Всіма силами намагалися вони себе відволікти від каструльки, що стоїть на кухні. Давно переграли в усі ігри, які знали, але цікавість не давала спокою – дуже хотілося заглянути до каструльки. Зрештою старша вмовила молодшу, яка ще боялася, що батько насварить, заглянути в каструльку.

– Ми лише одним очком глянемо і закриємо, – сказала вона. – Тато навіть не дізнається.

Але як тільки сестри підняли кришку, горобчик вилетів у вікно. Злякавшись, дівчатка закрили вже порожню каструльку. Увечері повернувся батько і, побачивши, що каструлька порожня, сказав:

– Ну що, маленькі Єви, не витримали, випустили пташку. Ось так і Єва не втрималася, щоб не спробувати плід пізнання добра і зла. Порушивши заборону Бога, перші люди самі обрали зло замість добра, бо всяке зло починається з непослуху.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Світло Воскресіння на дні гинучого світу

Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.

Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви

У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.

Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці

Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.