Щасливий бідняк
Було в одного багатія все, чого бажають люди. І мільйони грошей, і пишно убраний палац, і красуня дружина, і сотні слуг, і розкішні обіди, і всілякі закуски, і вина, і повна стайня дорогих коней. І все це так надокучило йому, що він цілісінький день сидів у своїх багатих хоромах, зітхав та скаржився на нудьгу.
Лише йому й було заняття та радість – їжа. Прокидався він – чекав на сніданок, від сніданку чекав на обід, від обіду – на вечерю. Але й цю втіху він скоро втратив. Їв він так багато і так солодко, що зіпсувався у нього шлунок і позиву на їжу не стало. Покликав він докторів. Лікарі дали ліки і наказали ходити щодня по дві години на природі.
І от ходить він якось свої призначені дві години і все думає про своє горе, що немає бажання до їжі. І підійшов до нього жебрак.
– Подай, – каже, – Христа ради, бідній людині.
Багач все про своє горе думає, що йому їсти не хочеться, і не слухає жебрака.
– Пожалій, пане, увесь день не їв.
Почув багач про їжу, зупинився.
– Що ж, їсти хочеться?
– Як не хотіти, пане, страшенно хочеться!
«Ото щаслива людина», – подумав багач і позаздрив біднякові.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Людина перед лицем стихії
Самотня постать на березі здається нікчемно малою перед водною стихією, але саме вона постає перед Творцем.
Таємниці Голгофи у світлі археології
Завіса віків приховує реальні події IV століття. Археологія та давні тексти відображають справжній шлях великої християнської святині.
Запорожці на захисті гнаної віри
Історія про те, як козаки піднімали шаблі, заступаючись за принижених батюшок і, водночас, – дебоширили в храмах.
Фальсифікат у фундаменті Могилянки
Історики століттями переповідали красиву легенду про щедрий дар меценатки. Однак архівні документи малюють зовсім іншу картину цієї події.
Богослов'я стоптаних черевиків
В експозиції нідерландського музею можна побачити полотно зі старими черевиками, за якими криється пам'ять про просту людину.
Будні та праця лаврської братії
Ми звикли бачити Печерський монастир таким, яким він постає на парадних листівках. Архівні справи XIX століття повертають нас до земної прози чернечого побуту.