Щасливий бідняк
Було в одного багатія все, чого бажають люди. І мільйони грошей, і пишно убраний палац, і красуня дружина, і сотні слуг, і розкішні обіди, і всілякі закуски, і вина, і повна стайня дорогих коней. І все це так надокучило йому, що він цілісінький день сидів у своїх багатих хоромах, зітхав та скаржився на нудьгу.
Лише йому й було заняття та радість – їжа. Прокидався він – чекав на сніданок, від сніданку чекав на обід, від обіду – на вечерю. Але й цю втіху він скоро втратив. Їв він так багато і так солодко, що зіпсувався у нього шлунок і позиву на їжу не стало. Покликав він докторів. Лікарі дали ліки і наказали ходити щодня по дві години на природі.
І от ходить він якось свої призначені дві години і все думає про своє горе, що немає бажання до їжі. І підійшов до нього жебрак.
– Подай, – каже, – Христа ради, бідній людині.
Багач все про своє горе думає, що йому їсти не хочеться, і не слухає жебрака.
– Пожалій, пане, увесь день не їв.
Почув багач про їжу, зупинився.
– Що ж, їсти хочеться?
– Як не хотіти, пане, страшенно хочеться!
«Ото щаслива людина», – подумав багач і позаздрив біднякові.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Фасад із кісток і фасад зі світла
Антоніо Гауді сорок три роки будував храм у Барселоні, знаючи, що це будівництво – на віки.
Суд над мертвим папою
Одного разу в Римі посадили на престол тіло померлого папи й улаштували над ним суд. Звинувачення спиралося на церковне правило, яке колись урятувало його кафедру.
Обитель, збудована на зло королю
Коли в Мінську в православних залишився лише один храм, містяни вирішили збудувати ще один – і не зупинилися навіть перед королівським указом.
Молода Мати і сплячий Христос
Мікеланджело висік скульптуру Діви, яка виглядає молодшою за свого Сина, і єдиний раз у житті залишив на мармурі автограф. Жодне з цих «дивацтв» не є випадковим.
Православні книги з уніатського верстата
У XVIII столітті почаївські ченці-уніати друкували книги, за якими молилися православні та старообрядці.
Історія медового братства
Могилівське братство виросло зі складчини на святковий мед і дозріло до власної друкарні.